КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД В ІНТЕГРОВАНОМУ УПРАВЛІННІ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ В ЗОНІ ЗРОШЕННЯ

Анотація

У статті обґрунтовано необхідність використання кластерного підходу в інтегрованому управлінні водними ресурсами в зоні зрошення як сучасного інструменту підвищення ефективності їх використання та забезпечення сталого розвитку аграрного сектору. Розкрито передумови виникнення кластеризації як форми організації економічних взаємозв’язків, її теоретичні засади та зарубіжний досвід, що підтверджує результативність такого підходу у сфері промисловості, інновацій та природокористування. Визначено, що в умовах сучасних викликів – кліматичних змін, воєнних руйнувань та енергетичних загроз – традиційні методи управління водними ресурсами виявилися недостатньо дієвими, а отже, виникає потреба у впровадженні нових моделей співпраці між державними інституціями, бізнесом, науковими установами та місцевими громадами. Систематизовано проблеми зрошувального землеробства південних регіонів України та визначено роль кластерів у їх подоланні. Обґрунтовано, що кластери дають можливість створити багаторівневу платформу взаємодії, яка забезпечує синергію інтересів і ресурсів учасників задля вирішення комплексних завдань модернізації водогосподарської інфраструктури, залучення інвестицій та впровадження інноваційних технологій. Запропоновано виокремити три ключові напрями створення кластерів: формування безпечного середовища для сільськогосподарського виробництва з використанням технологій розмінування; розробку механізмів забезпечення альтернативними джерелами води зрошувальних систем; застосування відновлюваних джерел енергії для потреб насосних станцій та поливних комплексів. Представлено авторську розробку моделі учасників кластерів інтегрованого управління водними ресурсами, де визначено коло ключових суб’єктів – від аграрних підприємств і організацій водокористувачів до державних органів, банківських та страхових структур, виробників техніки, науково-освітніх установ та міжнародних організацій. Розкрито, що така структура забезпечує комплексність та узгодженість дій, сприяє ефективному залученню фінансових і людських ресурсів, а також формує основу для інноваційного розвитку.