КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА В ТРІАДІ «ОСВІТА/НАУКА – БІЗНЕС – ДЕРЖАВА»

Анотація

У статті досліджуються концептуальні та прикладні засади оцінювання ефективності стратегічного партнерства у тріаді «освіта/наука – бізнес – держава», що є ключовим чинником сучасного економічного розвитку. Простежено історичну еволюцію партнерства – від ремісничих об’єднань до сучасних стратегічних альянсів, які забезпечують зростання інституційної спроможності та посилення позицій на глобальному ринку. Проаналізовано широкий спектр визначень партнерства та обґрунтовано багатовимірний характер партнерської взаємодії – правовий, економічний, соціальний та управлінський. Запропоновано методику побудови інтегрального індексу ефективності партнерства з чотирма субіндексами: правовий (L), економічний (Ec), соціальний (S) та управлінський (M), що дозволяє комплексно оцінювати стан і динаміку взаємодії, виділяти сильні та слабкі сторони та визначати рівень зрілості партнерства. Використання вагових коефіцієнтів забезпечує пріоритетність інтересів різних стейкхолдерів, а адаптація методики до освітньої, наукової та бізнес-сфери підвищує її універсальність. Застосування підходу забезпечує науково обґрунтоване вимірювання ефективності партнерських моделей, підвищує прозорість їхньої діяльності та сприяє формуванню більш виваженої державної політики, зміцненню інституційної спроможності університетів та зростанню довіри бізнесу до співпраці з академічним і державним секторами. Результати дослідження формують методичну базу для подальшого вивчення стратегічного партнерства як чинника економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності.