ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Анотація

Статтю присвячено питанням формування механізмів відновлення економічного потенціалу країни у повоєнний період. Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентними втратами національної економіки України внаслідок повномасштабної війни, при цьому повоєнна відбудова повинна здійснюватися не за інерційним сценарієм відтворення довоєнної структури господарства, а на засадах структурної модернізації, інноваційного розвитку та інтеграції у глобальні виробничі ланцюги. У зв’язку з цим, дана стаття має на меті проаналізувати, систематизувати, узагальнити та удосконалити теоретико-методичні засади щодо відновлення економічного потенціалу країни в повоєнний період. Для досягнення поставленої мети в дослідженні проаналізовано втрати економіки країни від війни та їх вплив на виробничий, інвестиційний та соціальний потенціал держави. Узагальнено міжнародний досвід повоєнної реконструкції, зокрема розглянуто реалізацію Плану Маршалла та відновлювальні стратегії Німеччини, Франції, Японії і Південної Кореї. Дослідження прикладів дозволило виявити основні закономірності успішного повоєнного відновлення: інтеграцію зовнішньої фінансової допомоги з макроекономічною стабілізацією, підтримку приватного сектору, розвиток людського капіталу та інституційну модернізацію. В дослідженні обґрунтовано комплексний механізм відновлення економічного потенціалу країни як багаторівневу систему інституційних, фінансових, структурних та соціально-економічних інструментів, спрямованих на компенсацію втрат, модернізацію виробничої бази та формування передумов довгострокового економічного зростання. Запропонований механізм ґрунтується на принципах системності, макрофінансової стабільності, інституційної спроможності, структурної модернізації, соціальної орієнтованості та партнерства між державою, бізнесом та міжнародними донорами. В результаті впровадження запропонованого механізму очікується: в макроекономічному аспекті - відновлення позитивної динаміки валового внутрішнього продукту, стабілізація інфляційних процесів та валютного курсу, поступове зниження дефіциту бюджету та боргового навантаження, зростання інвестиційної активності; в структурному аспекті - модернізація виробничої бази, зростання частки високотехнологічних та експортно-орієнтованих секторів, розвиток інфраструктури нового покоління, інтеграція у міжнародні виробничі ланцюги; в соціально-економічному аспекті - відновлення ринку праці та підвищення рівня зайнятості, повернення та реінтеграція трудових ресурсів, підвищення рівня доходів населення, зміцнення людського капіталу. Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованого механізму як основи для удосконалення національної стратегії повоєнного відновлення та довгострокового економічного розвитку.