ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ BANI-СВІТУ: КОНЦЕПЦІЯ МОДЕЛІ ДИНАМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ

Анотація

У статті досліджено трансформацію системи управління персоналом в умовах BANI-світу, що характеризується крихкістю, тривожністю, нелінійністю та незбагненністю соціально-економічних процесів. Актуалізовано проблему забезпечення стійкого та результативного залучення працівників до розвитку бізнесу в умовах зростання волатильності трудових відносин, прискорення цифровізації та зміни поколінь на ринку праці. Обґрунтовано, що традиційні моделі та інструменти управління персоналом поступово втрачають ефективність, що зумовлює необхідність переходу до гнучкої, адаптивної та саморозвивальної HR-системи. На основі аналізу сучасних наукових підходів і результатів досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey систематизовано ключові напрями трансформації операційної моделі служб управління персоналом та управління талантами. Визначено, що під впливом викликів BANI-середовища сучасна система управління персоналом наближається до фазового переходу, який передбачає переосмислення цілей, функцій і ролі HR у забезпеченні організаційної стійкості. Обґрунтовано доцільність формування моделі динамічної стійкості системи управління персоналом, здатної адаптуватися до нелінійних змін середовища, інтегрувати цифрові технології та підтримувати безперервний організаційний розвиток. Запропонований підхід передбачає поєднання адаптивності, проактивності, цифрової зрілості та здатності HR-системи до швидкого відновлення й перебудови відповідно до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Акцентовано на трансформації ролі HR-служби від переважно адміністративної функції до стратегічного партнера бізнесу, спроможного прогнозувати кадрові ризики, підтримувати розвиток талантів та формувати організаційну спроможність до змін. Встановлено, що подальша трансформація HR-систем відбуватиметься на перетині цифрових технологічних трендів, принципів сталого розвитку та людиноцентричного підходу. Людський капітал при цьому розглядається не лише як ресурс, а як ключовий суб’єкт формування адаптивності, стійкості та довгострокової конкурентоспроможності бізнесу.