ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У статті досліджено еволюцію наукових підходів до розвитку плодово-ягідної галузі в умовах змін в галузях аграрного сектору економіки та формування концепції сталого розвитку. Обґрунтовано, що плодово-ягідна галузь є елементом аграрного сектору України, який забезпечує виробництво значної частки плодоовочевої продукції, сприяє зайнятості населення на сільських територіях і формує передумови для розвитку переробної промисловості й експортного потенціалу держави. Визначено, що сучасні виклики, зумовлені воєнними діями, пошкодженням виробничої інфраструктури та скороченням площ багаторічних насаджень, актуалізують необхідність наукового осмислення процесів післявоєнного відновлення галузі. На основі узагальнення наукових джерел і системного аналізу розвитку галузі виокремлено основні етапи еволюції наукових підходів до її розвитку, зокрема традиційний етап виробничо-агрономічний, формування концепції сталого розвитку, ринкової трансформації, інноваційно-інтеграційний і післявоєнний трансформаційний етап. Показано, що аналіз наукового дискурсу відображає поступовий перехід від домінування виробничо-технологічної парадигми до комплексного міждисциплінарного підходу, який поєднує економічні, екологічні, інноваційні та соціальні аспекти функціонування галузей. Доведено, що в сучасних умовах розвитку аграрного сектору першочерговою є інтеграція принципів сталого розвитку, зокрема раціонального використання природних ресурсів, розвитку органічного виробництва та формування ланцюгів доданої вартості. Обґрунтовано, що післявоєнний період сформує нову парадигму розвитку плодово-ягідної галузі, в межах якої пріоритетами стають відновлення виробничої інфраструктури, інноваційна модернізація виробництва, розвиток агропродовольчих кластерів та інтеграція у європейські ринки продовольства. Зроблено висновок, що плодово-ягідна галузь буде базовою у післявоєнному відновленні економіки України, забезпечуючи економічне зростання, розвиток сільських територій та зміцнення продовольчої безпеки держави.