ОФЕРТА ТА АКЦЕПТ ЯК СТАДІЇ УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ

Анотація

У статті досліджено правове регулювання оферти та акцепту як стадій укладення кредитного договору відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування». Визначено умови, за яких пропозиції фінансових установ, що місять умови кредитування, слід кваліфікувати як оферту, а коли – як запрошення до укладення договору. Наголошено, що оферта повинна відповідати вимогам, закріпленим у ст. 641 Цивільного кодексу України, тоді як запрошення робити пропозиції укласти кредитний договір містить інформацію, яка привертає увагу потенційного позичальника і заохочує його звернутися до фінансової установи для укладення договору. Запрошенням робити пропозиції укласти кредитний договір є реклама споживчого кредиту. В роботі обґрунтовано, що звернення споживача до фінансової установи для отримання кредиту слід розглядати як ініціювання до укладення кредитного договору, а не як оферту. Передумовою прийняття позичальником усвідомленого рішення щодо укладення кредитного договору є ознайомлення з інформацією, яку кредитодавець надає до укладення такого договору. Істотні та інші умови кредитного договору формулюються з урахуванням потреб позичальника та його фінансового стану. На основі аналізу спеціального законодавства зроблено висновок, що оферентом під час укладення кредитного договору виступає кредитодавець. Винятком є ситуація, коли сторони погодили умови кредитного договору і позичальник першим його підписав. Зазначено, що у випадку наявності у позичальника відкритого розрахункового, депозитного чи іншого рахунку в банку, договір про споживчий кредит укладається шляхом приєднання позичальника до умов, запропонованих кредитодавцем. Незалежно від того, відбувається укладення кредитного договору у звичний (очний) спосіб чи з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, цей процес включає дві стадії оферту і акцепт.