ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ: СЕМИКОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ

Анотація

У статті розвинено науково-методичний підхід до дослідження цифрової трансформації систем менеджменту організацій. Обґрунтовано необхідність розмежування категорій «автоматизація», «цифровізація» та «цифрова трансформація», що дає змогу трактувати останню як фундаментальну перебудову управлінської архітектури, процесів прийняття рішень, організаційної структури, компетентнісної моделі та механізмів створення цінності. Систематизовано ключові драйвери трансформації й розкрито роль Data-driven Management, Big Data, бізнес-аналітики, штучного інтелекту, цифрових платформ, хмарних технологій і цифрових двійників у переході від ретроспективного контролю до прогнозного та адаптивного управління. Показано, що інтелектуалізація менеджменту змінює роль керівника: від адміністративного контролера до стратега, аналітика, лідера змін і координатора людино-машинної взаємодії. Запропоновано семикомпонентну модель, яка, на відміну від технологічно орієнтованих підходів, включає сталий розвиток і довіру, а також безпеку як повноцінні компоненти цифрової зрілості. Відтак, рекомендована семикомпонентна модель відображає цифровий менеджмент як цілісну соціотехнічну систему. Її компоненти – цифрова інфраструктура, дані та аналітика, штучний інтелект, організаційна гнучкість, людський капітал, сталий розвиток, довіра та безпека – взаємозалежні. Високий рівень одного компонента не компенсує критичного відставання іншого, тому оцінювання має охоплювати як інтегральний результат, так і профіль компонентів. Запропонована методика розрахунку інтегрального індексу дозволяє віднести організацію до одного з п’яти рівнів цифрової зрілості, що формує зрозумілу логіку переходу від поодинокої автоматизації до адаптивної цифрової організації. Методика дає змогу визначати не лише загальний рівень цифрової зрілості, а й дисбаланси між технологічною, організаційною, кадровою, екологічною та безпековою складовими цифрового розвитку. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для діагностики поточного стану організації, формування дорожньої карти цифрової трансформації та моніторингу її результативності.