ЕКОНОМІЧНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА СТРУКТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У статті обґрунтовано економічний націоналізм як інструмент забезпечення інноваційної стійкості та структурної модернізації національної економіки в умовах глобальної турбулентності. Метою дослідження є теоретичне узагальнення сучасного змісту економічного націоналізму та визначення механізмів його впливу на інноваційний розвиток і трансформацію економічної структури. Автором уточнено сучасне трактування економічного націоналізму як комплексної державної стратегії, спрямованої на зміцнення технологічного суверенітету та формування внутрішніх джерел зростання. Розкрито взаємозв’язок між інструментами промислової, інвестиційної та технологічної політики і формуванням інноваційної стійкості економіки. Запропоновано концептуальну модель взаємодії економічного націоналізму, інноваційної стійкості та структурної модернізації. Наукова новизна дослідження полягає у системному обґрунтуванні економічного націоналізму як інструменту інтеграції інноваційної політики та структурної трансформації економіки, а також у визначенні механізмів його впливу на формування внутрішніх ланцюгів доданої вартості та підвищення технологічної складності виробництва. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для формування державної економічної політики, орієнтованої на інноваційне зростання, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічного суверенітету. У результаті дослідження встановлено, що економічний націоналізм у сучасних умовах виступає не ізоляційною моделлю, а інструментом стратегічного розвитку, який забезпечує формування інноваційної стійкості, сприяє структурній модернізації економіки та підвищує її адаптивність до зовнішніх викликів. Додатково визначено ключові інституційні умови ефективної реалізації економічного націоналізму, зокрема узгодженість державної політики, розвиток національної інноваційної системи, підтримку стратегічних галузей та посилення взаємодії між державою, бізнесом і науковим сектором, що забезпечує комплексний характер економічних трансформацій.