ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ: МОДЕЛІ, ПРАВОВІ РИЗИКИ ТА КРИТЕРІЇ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ДОПУСТИМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2026-18.02Ключові слова:
електронне голосування; дистанційне інтернет-голосування; виборчий процес; виборчі права; автоматизований підрахунок голосів; таємниця голосування; верифікація; виборчий аудит; цифровізація; конституціоналізмАнотація
У статті здійснено конституційно-правовий аналіз застосування електронних технологій у виборчому процесі. Актуальність зумовлена необхідністю узгодження технологічної модернізації виборчих процедур із гарантіями загального, рівного, прямого, вільного і таємного виборчого права. Метою роботи є розмежування моделей цифровізації голосування, визначення властивих їм правових ризиків та обґрунтування критеріїв їх конституційної допустимості. Методологічну основу становлять діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний і порівняльно-правовий методи. Виокремлено дистанційне інтернет-голосування, електронне голосування у приміщенні виборчої дільниці та автоматизований підрахунок паперових бюлетенів. Установлено, що зазначені моделі відрізняються способом подання і первинної фіксації голосу, рівнем інституційного контролю, можливістю незалежної перевірки та характером юридичних ризиків. Обґрунтовано, що дистанційне інтернет-голосування створює найбільші загрози для забезпечення особистого й таємного волевиявлення, автентифікації виборця, кібербезпеки та доступності виборчої процедури. Електронне голосування на дільниці потребує незалежної сертифікації обладнання, прозорості програмного забезпечення і формування матеріального контрольного сліду. За автоматизованого підрахунку паперовий бюлетень повинен зберігати значення первинного юридично значущого носія голосу та мати пріоритет у разі розбіжності з цифровими даними. Доведено, що допустимість виборчої технології визначається її здатністю забезпечити достовірний і перевірюваний зв’язок між волевиявленням виборця та офіційним результатом. Запропоновано здійснювати цифровізацію поступово, за умов попереднього тестування, незалежного аудиту, нормативного врегулювання повторного підрахунку та ефективного оскарження результатів.
Посилання
Берч В. Парадигма імплікативного взаємозв’язку демократії та конституціоналізму: ключові цінності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2022. № 74, Т. 1. С. 55–58. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.74.8
Introduction to i-voting. Elections in Estonia. URL: https://www.valimised.ee/en/internet-voting/more-about-i-voting/introduction-i-voting (дата звернення: 04.09.2026).
Wolf P., Nackerdien R., Tuccinardi D. Introducing Electronic Voting: Essential Considerations. Stockholm : International IDEA, 2011. 36 p. URL: https://www.idea.int/publications/catalogue/introducing-electronic-voting-essentialconsiderations (дата звернення: 04.09.2026).
Recommendation CM/Rec(2017)5 of the Committee of Ministers to member States on standards for e-voting. 14 June 2017. URL: https://rm.coe.int/0900001680726f6f (дата звернення: 04.09.2026).
European Commission for Democracy through Law (Venice Commission). Code of Good Practice in Electoral Matters: Guidelines and Explanatory Report. CDL-AD(2002)023rev2-cor. URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-e (дата звернення: 04.09.2026).
Марцеляк О. В., Марцеляк С. М. Електронне голосування: зарубіжний досвід та проблеми його впровадження в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2026. Вип. 94, Ч. 1. С. 169–178. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2026.94.1.22
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




