ВІКОВИЙ ЦИФРОВИЙ РОЗРИВ ЯК ЧИННИК ЦИФРОВОЇ ЕКСКЛЮЗІЇ ОСІБ ГЕРОНТОЛОГІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2026-17.05Ключові слова:
права людини, цифрова грамотність, віковий цифровий розрив, цифрова ексклюзія, геронтологічна категорія населення, особа похилого віку, геронтологічна політикаАнотація
Нині старіння населення є глобальною тенденцією у світі, що спостерігається, зокрема, і в Україні, яка належить до групи 30 країн із найстарішим за віком населенням. У Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 р. № 922-р, визначається, що старіння населення країни прогресуватиме й надалі, і зумовлює необхідність впровадження релевантної політики, адже права людини є основою розвитку будь-якої держави, яка зобов’язана вживати належних заходів для забезпечення можливості їхньої ефективної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією, у тому числі й особами геронтологічної категорії населення. У цьому контексті особливого значення набуває вирішення проблеми забезпечення прав осіб похилого віку в умовах цифровізації, що актуалізує потребу в дослідженні вікового цифрового розриву як чинника цифрової ексклюзії осіб геронтологічної категорії населення та визначенні його впливу на реалізацію їхніх суб’єктивних прав в інформаційному середовищі. У статті систематизовано основні причини вікового цифрового розриву. Серед них – низький рівень соціальної активності, вікові/ фізіологічні обмеження, наявність психологічних бар’єрів, системні оновлення інтерфейсів електронних сервісів, відсутність/дефіцит адаптованих навчальних ресурсів, обмежене фінансове становище тощо. Визначається, що цифровий розрив обмежує можливості осіб геронтологічної категорії населення щодо отримання адміністративних, соціальних, медичних, фінансових послуг. За результатами дослідження обґрунтовано правові засади усунення вікового цифрового розриву: гарантування цифрової доступності й інклюзивності, врахування соціодемографічного статусу громадян та перехід від фрагментарних ініціатив до формування цілісної моделі соціального (державно-приватного) партнерства
Посилання
Science and education in the third millennium: Information Technology, Education, Law, Psychology, Social Security and Work, Management : International collective monograph. Vol. II. Lublin : Institute of Public Administration Affairs, 2026. 771 p. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.20812108.
Activities of the Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights, the United Nations system and regional organizations to support States’efforts to promote and protect the human rights of older persons. URL: http://surl.li/uwdfhm (дата звернення: 20.07.2026).
Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р. URL: https://surl.li/qgurvd (дата звернення: 20.07.2026).
Стратегія державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 10-р. URL: https://surl.li/wteqtx (дата звернення: 20.07.2026).
Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р. URL: https://surl.li/kfovtl (дата звернення: 20.07.2026).
Digital 2026: Ukraine. DataReportal. URL: https://surl.li/aghujf (дата звернення: 20.07.2026).
Стратегія реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку до 2034 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 року № 1315-р. URL: https://surl.li/uhqlqt (дата звернення: 20.07.2026).
Впровадження Стратегії деінституалізації дозволить створити рівні умови у суспільстві для кожного. Міністерство соціальної політики України. URL: https://www.msp.gov.ua/news/24296.html (дата звернення: 20.07.2026).
Digital 2026: Global Overview Report. DataReportal. URL: https://surl.li/vnrvet. (дата звернення: 20.07.2026). 10. Digital 2026: Ukraine. DataReportal. URL: https://surl.li/ndtgha (дата звернення: 20.07.2026).
Підсумки 2025: які послуги в Дії були найпопулярнішими серед українців. URL: https://surl.li/nkwyla (дата звернення: 20.07.2026).
Дії 3 роки. Як Україна отримала місце у світовій історії цифровізації? URL: https://surl.li/ibvxfd (дата звернення: 20.07.2026).
Кількість користувачів «Дії» вже перевищила 20,5 мільйона. URL: http://surl.li/lkobpy (дата звернення: 20.07.2026).
Як 24 мільйони українців спростили собі життя з Дією у 2026 році. URL: https://surl.li/bzidrf (дата звернення: 20.07.2026).
Аналітичний звіт «Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг у 2025 році». URL: https://surl.li/ekahea (дата звернення: 20.07.2026).
Державні послуги онлайн: які сервіси українці обирали найчастіше у 2025 році. URL: https://surl.li/njkiif (дата звернення: 20.07.2026).
Дослідження цифрової та ШІ-грамотності в Україні (2025 р.). URL: https://surl.li/luftrf (дата звернення: 20.07.2026).
Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку: огляд міжнародного досвіду та національні практики. URL: https://bit.ly/3BeS3i0 (дата звернення: 22.07.2026).
Дослідження цифрової та ШІ-грамотності в Україні (2025 р.). URL: https://surl.li/ckyyps (дата звернення: 22.07.2026).
Skills for the digital age. Statistical Office of the European Union (Eurostat). URL: https://surl.li/zriwbz (дата звернення: 22.07.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




