ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЙСЬКОВОГО ОМБУДСМАНА

Анотація

Стаття присвячена аналізу правового статусу Військового омбудсмана, визначеному Законом України від 17 вересня 2025 року № 4603-IX. Акцентовано увагу на тому, що повномасштабна російська збройна агресія спричинила суттєві зміни у секторі безпеки й оборони, зокрема зростання чисельності військовослужбовців, ускладнення ротації, підвищення фізичного та психологічного наван- таження на особовий склад, а також посилення інформаційно-психологічного тиску. Сукупність цих фак- торів вплинула на дотримання прав військовослужбовців і призвела до збільшення кількості звернень щодо порушення прав і свобод. У статті узагальнено наукові напрацювання, присвячені інституту військового омбудсмана, та під- креслюється, що більшість досліджень охоплювали період до ухвалення Закону України «Про Військо- вого омбудсмана». Обґрунтовано, що аналіз його положень виявив прогалини та суперечності, які пере- шкоджають ефективному функціонуванню досліджуваного інституту. Зокрема, закон містить розмиті формулювання щодо взаємодії Військового омбудсмана з іншими суб’єктами захисту прав військово- службовців, не визначає критеріїв і процедур призначення та звільнення цієї посадової особи, не вста- новлює вимог щодо юридичної освіти або досвіду правозахисної діяльності. Особливою проблемою є відсутність чітко визначених заходів юридичної відповідальності за невико- нання законних вимог омбудсмана, що нівелює його повноваження та перешкоджає реальному понов- ленню порушених прав військовослужбовців. Зроблено висновок, що стан захисту прав військовослужбовців у воюючій державі напряму впливає на морально-психологічний клімат військових підрозділів, виконання планів мобілізації та настрої в україн- ському суспільстві. Тому наділення Військового омбудсмана необхідними для виконання його обов’язків повноваженнями, а також встановлення кореспондуючих цим повноваженням обов’язків та відповідаль- ності інших осіб, є запорукою реального позитивного впливу на захист прав особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань. Існуючі у правовому статусі Військового омбудсмана прога- лини та суперечності мають бути усунені, тоді діяльність цієї посадової особи зможе реально вплинути на стан дотримання прав військовослужбовців та збільшити ефективність процесів військового управління