НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МОДЕЛІ «БАРНАХУС» В УКРАЇНІ

Анотація

У науковій статті досліджено процес імплементації моделі «Барнахус» в Україні як інструменту ефективного захисту прав дітей, які постраждали від насильства або стали його свідками. В умовах зростання кількості випадків домашнього та сексуального насильства над дітьми, що фіксується в офіційній статистиці, особливого значення набуває створення інституційних і законодавчих механізмів, які відповідають принципам «дружнього правосуддя» та забезпечують комплексний підхід до надання допомоги дитині. У центрі уваги дослідження – аналіз нормативноправової бази, яка формує підґрунтя для функціонування спеціалізованих центрів за моделлю «Барнахус», а також її відповідність міжнародним стандартам, зокрема положенням Конвенції ООН про права дитини, Стамбульської конвенції та європейським стандартам функціонування таких центрів. Розглянуто основні етапи впровадження моделі «Барнахус» в Україні: від схвалення Національної стратегії реформування системи правосуддя для дітей до прийняття у 2024 р. закону, що закріплює правові підстави функціонування таких центрів. Визначено ключові законодавчі новації, які забезпечують інституційне закріплення моделі, серед яких: заборона альтернативного вирішення спорів у справах щодо домашнього насильства, закріплення центрів «Барнахус» як спеціалізованих служб підтримки, визначення вікоадаптованих процедур допиту дитини тощо. На основі системного аналізу чинного законодавства та підзаконних актів окреслено правові прогалини, що перешкоджають повноцінному функціонуванню моделі, та вказано на необхідність подальшого вдосконалення механізмів міжвідомчої координації, підготовки кадрів та розширення географії функціонування центрів. Авторка підкреслює, що законотворча ініціатива щодо впровадження моделі «Барнахус» – це не лише відповідь на внутрішні суспільні виклики, а й свідчення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав дитини.