КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2025-15.01Ключові слова:
права людини, інформаційні права, механізм захисту прав, інформаційне середовище, авторське право, цифрові технологіїАнотація
Українське суспільство переживає активну цифровізацію всіх сфер життя – від державного управління до приватного спілкування. Це створює нові умови для реалізації прав людини, але також породжує нові ризики (порушення приватності, неправомірний доступ до персональних даних, маніпуляції інформаційними потоками та ін.). Актуальність дослідження механізму захисту прав людини в інформаційному суспільстві зростає у зв’язку з відсутністю єдиних підходів до визначення та захисту інформаційних прав, що потребує комплексних правових рішень. Інформаційне суспільство змінює природу правових відносин: доступ до інформації, свобода вираження думки, право на приватність і захист персональних даних стають надзвичайно важливими для індивіда, водночас складність цифрових технологій впливає на їх практичну реалізацію та захист. Аналогічно, цифрові трансформації несуть виклики для захисту авторського права, оскільки об’єкти інтелектуальної власності легко копіюються, репродукуються та поширюються без належної правової охорони. На цьому тлі виникає потреба в імплементації ефективного механізму правового захисту, який би гармонізував реалізацію прав людини та охорону авторських прав у цифровому середовищі. Дотримання гарантій прав людини та їх захист закріплені як у національних, так і в міжнародних нормативних актах. Безумовно, забезпечення, реалізація, захист прав людини – важливий показник кожної правової держави. Виконання завдання щодо захисту прав людини залежить, насамперед, від рівня досягнень країни та механізмів, що існують на національному рівні. Механізм захисту прав людини – це взаємозв’язок носія права (конкретної людини) на захист та органу державної влади, що здійснюється в процесуальному режимі реалізації правоохоронних відносин з метою захисту суб’єктивного права. Дослідження сприяє формуванню узагальненої теорії інформаційних прав людини як окремого напряму правознавства, що включає розгляд прав і свобод у цифровому середовищі, аналіз природних і юридичних меж їх реалізації, а також моделювання ефективних механізмів захисту. Ключові слова: права людини, інформаційні права, механізм захисту прав, інформаційне середовище, авторське право, цифрові технології.
Посилання
Токарєва К. Забезпечення інформаційних прав людини в соціальних мережах. Актуальні проблеми правознавства. 2022. Вип. 4. С. 88–93.
Пилипчук В. Г. Проблеми захисту приватності, прав і безпеки людини в сучасних умовах цифрових трансформацій. Захист прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері в сучасних умовах: Матеріали другої науково-практичної конференції. Київ. 2020. С. 11–17.
Гиляка О. С. Особливості забезпечення окремих прав людини в умовах цифрової трансформації. Захист прав, свобод і безпеки людини в інформаційній сфері в сучасних умовах: Матеріали другої науковопрактичної конференції. Київ. 2020. С. 154–160.
Про авторське право і суміжні права: Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855. (дата звернення: 08.01.2026).
Шувар Н. В об’єктиві війни: право на інформацію чи авторські права. 2022. URL: https://cedem.org.ua/analytics/prava-na-voyennyi-kontent/. (дата звернення: 08.01.2026).
Бунчук О. Інноваційні інформаційні права. URL: https://law.chnu.edu.ua/innovatsiini-informatsiini-prava/. (дата звернення: 08.01.2026).
Council of Europe adopts first international treaty on artificial intelligence. URL: https://www.coe.int/en/web/portal/-/council-of-europe-adopts-first-nternational-treaty-on-artificial-intelligence#_blank (дата звернення:
01.2026).
European Parliament legislative resolution of 13 March 2024 on the proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on laying down harmonised rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act) and amending certain Union Legislative Acts. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2024-0138_
EN.pdf. (дата звернення: 08.01.2026).
Якубівський І. Є. Цивільно-правовий режим обʼєктів, згенерованих штучним інтелектом. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. Вип. 82. Ч. 1. С. 355–361.
UNICEF, Children’s Rights and the Internet from Guidelines to Practice: article. New York, 2016. p. 9, p. 11, p. 27.
Бунчук О. Б. Правові засади доступу дітей до Інтернету. Тайм-менеджмент – мистецтво управляти часом науково-педагогічного працівника: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 7 квітня – 18 травня 2025 року. Львів – Торунь : Liha-Pres, 2025. С. 20–23. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/22353/1/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%20advanced_training_PSAU.
pdf. (дата звернення: 08.01.2026).
Про охорону дитинства : Закон України від 26.042001 р. № 2402-ІІІ (із змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text. (дата звернення: 08.01.2026).
Стешенко В. М. Правовий захист прав дітей та підлітків і безпечний інформаційний простір : навч. посіб. Харків : Право, 2019. 392 с. URL: http://library.megu.edu.ua:8180/jspui/bitstream/123456789/2594/1/msc_7_copy.pdf (дата звернення: 08.01.2026).
Шульженко Ф. П., Гришко О. М. Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: теоретико-правовий аналіз. Київський часопис права. 2021. № 1. С. 5–10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




