ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СПРАВАХ ЩОДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ

Анотація

У статті аналізується практика Європейського суду з прав людини у справах щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Кожна демократія керується набором фундаментальних цінностей, які застосовуються до кожної гілки влади. Цей механізм повинен включати незалежність судової влади, не бути свавільним, а судді повинні обиратися на основі належних якостей. Повинен існувати надійний механізм притягнення суддів до відповідальності за будь-які можливі неправомірні дії. Тому часто стверджують, що незалежність і підзвітність суддів є протилежними цілями. Питання підзвітності суддів пропонує особливий погляд на ширшу тему суспільної довіри до судів і системи правосуддя, в якій обговорюється все – від доступу до правосуддя до суддівського активізму. Однак, слід одразу підкреслити, що підзвітність судової влади суспільству є також специфічним питанням, оскільки стосується конституційних та етичних питань особливого роду, в яких необхідно підтримувати належний баланс між незалежністю судової влади, з одного боку, та підзвітністю суддів, з іншого боку. Дисциплінарна відповідальність суддів є одним із ключових механізмів притягнення суддів до відповідальності. Держави покликані регулювати цю сферу, збалансовуючи два основні інтереси – необхідність забезпечити функціональні механізми підзвітності суддів та забезпечення реальної незалежності суддів. Основні міжнародні нормативно-правові акти щодо дисциплінарної відповідальності суддів передбачають, що держави передбачають чіткі норми, за які судді можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності, виключаючи дисциплінарну відповідальність за незначні порушення. Незалежно від обраного органу влади, суддя отримає гарантії справедливого судового розгляду відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та яка б забезпечила судді право оскаржити рішення та санкцію. Дисциплінарні стягнення мають бути пропорційними вчиненому проступку.