СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛЯРИЗАЦІЇ: ПСИХОЛОГО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ МАСОВИДНОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

У статті проведено аналіз свободи вираження політичних поглядів як правового феномену в умовах соціальної поляризації, з врахуванням її впливу на формування масовидної поведінки з проявами конфліктогенності та радикальних політичних наративів. Право на свободу вираження політичних поглядів визначено як фундаментальний елемент демократичного суспільства та конституційного правопорядку. Зауважено, що таке право забезпечує громадянам можливість артикуляції позицій, обміну ідеями та формування публічного дискурсу. Водночас у контексті соціальної поляризації це право набуває суперечливих проявів, зокрема у вигляді масовидної поведінки. У дослідженні феномен масовидності актуалізовано в умовах політичної мобілізації, що дало можливість визначити його з позиції радикалізації публічної комунікації. Наголошено, що політичні висловлювання у передвиборчий період стають інструментом впливу на електоральну масу, стимулюючи емоційно-резонансні реакції. Оскільки в умовах інформаційної маніпуляції свобода слова здатна підміняти раціональний вибір імпульсивними настроями, зроблено умовивід, що у зв’язку із такими процесами утворюється небезпечна межа між демократичним порядком і правовим хаосом. Масовидна поведінка, підживлена політичними наративами, спричиняє ризики соціального протистояння. Відсутність чіткої межі між організованими та спонтанними формами політичної активності сприяє порушенню громадського порядку. Пропаганда і політична риторика апелюють до базових емоцій і національної ідентичності, підсилюючи ефект соціальної агресії. Це нівелює критичне мислення, що є ключовим для функціонування демократії. У результаті свобода вираження поглядів втрачає свій емансипативний потенціал. Вона перетворюється на інструмент масової мобілізації, схильної до деструктивної політичної активності. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю переосмислення механізмів правового регулювання у сфері політичної комунікації. Потребує розробки ефективний правовий баланс між захистом свободи слова та гарантіями інформаційної безпеки. Лише такий підхід дозволить забезпечити демократичну сталість та національну єдність. У цьому контексті право на свободу вираження політичних поглядів має бути не тільки захищене, а й структуровано відповідно до викликів соціальної поляризації.