МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЖІНОК В ІСЛАМСЬКИХ ДЕРЖАВАХ: РОЛЬ ГЛОБАЛЬНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2025-12.07Ключові слова:
права жінок; ісламське право; міжнародне право; ґендерна рівність; права людини; шаріат; правові реформи; міжнародні організації; ООНАнотація
У статті розглядається роль міжнародних і регіональних інституцій у розвитку прав жінок в ісламських державах з акцентом на ефективності правових інструментів та викликах, пов’язаних з їхнім застосуванням. Дослідження висвітлює внесок Організації Об’єднаних Націй (ООН), структури ООН-Жінки, Організації ісламського співробітництва (ОІС), Ліги арабських держав (ЛАД) та африканських регіональних організацій, аналізуючи їхні стратегії, правові рамки та політику, спрямовані на просування прав жінок в ісламських суспільствах. Питання просування та захисту прав жінок в ісламських державах набувають дедалі більшого значення в міжнародному праві, особливо на перетині глобальних норм прав людини та ісламських правових традицій. Було виявлено, що міжнародні договори, такі як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та регіональні правові норми, забезпечують механізми для просування ґендерної рівності та розширення прав жінок, але їх реалізація залишається складною через історичні традиції, культурні норми та релігійні тлумачення. Деякі держави досягли значного прогресу в правових реформах, особливо в таких сферах, як освіта, економічна участь та політична активність, але ми можемо спостерігати, що багато перешкод все ще існують. До них належать застереження до міжнародних договорів, слабкі механізми правозастосування та соціокультурні бар’єри, які обмежують повну юридичну самостійність жінок. Ми бачимо, що роль регіональних організацій є особливо важливою. Такі організації, як ОІС та ЛАД, прагнуть збалансувати дотримання прав людини з релігійними та культурними аспектами. Однак ефективності цих організацій часто перешкоджають необов’язковість їхніх резолюцій і різний рівень прихильності держав-членів. Результати дослідження свідчать, що, хоча міжнародні та регіональні інституції сприяють підвищенню обізнаності та просуванню правових реформ, залишаються значні прогалини в імплементації. Було виявлено, що є потреба в контекстно-орієнтованому підході, який враховує культурні та релігійні цінності, але водночас покращує правовий захист жінок. Розвиток організаційних структур, посилення адвокаційних зусиль і сприяння правовій освіті є важливими кроками на шляху до забезпечення більшої ґендерної рівності в ісламських правових системах.
Посилання
UN General Assembly (1979). Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination Against Women. United Nations. Treaty Series. Vol. 1249. 18 December 1979. Retrieved from: https://www.refworld.org/legal/agreements/unga/1979/en/13757.
Organization of Islamic Cooperation. (2021). OIC women and development report. Progress towards the Implementation of the OIC Plan of Action for the Advancement of Women (OPAAW). OIC Publications.
African Union strategy for gender equality and women’s empowerment. (2025). African Union. Retrieved from: https://au.int/en/articles/au-strategy-gender-equality-and- womens-empowerment.
League of Arab States (1994). Arab Charter on Human Rights. Retrieved from: https://www.refworld.org/legal/agreements/las/1994/en/10672.
International Institute for Democracy and Electoral Assistance. (2017). Regional organizations, gender equality and the political empowerment of women.
Vishwanath, T. (2012). Opening Doors: Gender Equality in the Middle East and North Africa. Washington, DC: World Bank.
United Nations. (2024). Iran must prioritize women’s rights, right to life, and improve transparency, says UN expert. Retrieved from: https://www.ohchr.org/en/press-releases/2024/11/iran-must-prioritise-womens-rights-right-lifeand-improve-transparency-says.
UN Women – Arab States. (2015). Arab league presents regional action plan for women, peace and security. Retrieved from: https://arabstates.unwomen.org/en/news/stories/2015/10/arab-league-presents-regional-action-plan.
Rishmawi, M. (2015). The League of Arab States human rights standards and mechanisms. Society Foundations and Cairo Institute for Human Rights Studies.
Mayer, A. E. (2013). Islam and Human Rights: Tradition and Politics (5th ed.). Routledge. Retrieved from: https://doi.org/10.4324/9780429495120.
Baderin, M. (2003). International Human Rights and Islamic Law. Oxford: Oxford University Press. American Journal of International Law.
Mir-Hosseini, Z. (2006). Muslim Women’s Quest for Equality: Between Islamic Law and Feminism. Critical Inquiry, 32 (4), p. 629–645.
An-Na’im, A. (2010). Islam and the Secular State: Negotiating the Future of Shari’a. Harvard University Press.
Langworthy, M., Naguib, R. (2024). Through the Eye of the Needle: Lessons in Women’s Empowerment and Public Policy from the Arab Gulf. In: Naguib, R. (eds). Women’s Empowerment and Public Policy in the Arab Gulf States. Gulf Studies. Vol 11. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-99-6006-4_7.
Human Rights Watch (2023). Middle East and North Africa: End curbs on women’s mobility. Retrieved from: https://www.hrw.org/news/2023/07/18/middle-east-and-north- africa-end-curbs-womens-mobility.