ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ПРАКТИЦІ ТА РІШЕННЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Анотація

У статті розглянуто вплив алгоритмічних та комп’ютерних систем, методів і програмного забезпечення штучного інтелекту (ШІ) на судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, виклики та можливості, які виникають через технологічний розвиток суспільства. Проаналізовано практику ЄСПЛ щодо згадок у текстах судових рішень про системи та засоби ШІ, пов’язані з проблемними питаннями реалізації прав людини, констатовані та потенційні порушення прав людини. Особливу увагу приділено питанням приватності, захисту й обробки персональних даних та контролю за їх використанням. Це питання особливо гостро постає у справах, що стосуються автоматичної обробки даних, алгоритмічних рішень, втрати контролю над персональними даними, які можуть порушувати право на приватність у світлі статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Досліджуються конкретні рішення ЄСПЛ, в яких ШІ згадується прямо або опосередковано, визначаються основні проблеми, що виникають у судовій практиці. Із набранням чинності Акта про штучний інтелект (EU Artificial Intelligence Act) Європейського Союзу, Регламент (ЄС) № 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради від 13 червня 2024 року, що встановлює гармонізовані правила щодо ШІ, можна очікувати, що питання використання ШІ стане ще актуальнішим для розвитку судової практики, адже технології ШІ все більше впливатимуть на демократичні процеси та основні права громадян. Тому подальше дослідження судової практики та нормативних ініціатив, спрямованих на забезпечення прав людини в умовах цифровізації, є важливим для розробки правових стандартів для використання ШІ. Стаття підкреслює, що наявні рішення ЄСПЛ, хоча й не охоплюють безпосередньо використання ШІ, дають важливі орієнтири для розвитку правових стандартів, які можуть бути адаптовані до нових реалій, зокрема для захисту персональних даних і гарантій приватності у цифровому середовищі.