МІНІМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ У РОБОТІ СУДДІВ, ЯКІ Є ОСОБАМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ

Анотація

Анотація. Статтю присвячено аналізу проблематики соціального захисту суддів, які є особами з інвалідністю, у контексті їхньої професійної діяльності в Україні. Авторка розглядає питання інтеграції людей з інвалідністю у систему правосуддя, підкреслюючи важливість забезпечення рівних умов праці для всіх суддів незалежно від їхнього фізичного стану. Особлива увага приділяється основним соціальним ризикам, з якими стикаються судді з інвалідністю (психофізіологічне навантаження, високий рівень стресу та можливі ускладнення здоров’я, пов’язані з їхнім фізичним станом в умовах виконання інтенсивної роботи). Авторка зазначає, що існуючі форми соціального захисту не завжди здатні компенсувати специфічні ризики, пов'язані з інвалідністю, що може призводити до негативних наслідків для здоров'я та ефективності роботи суддів. У статті аналізується українське та зарубіжне законодавство (головним чином, законодавство Польщі) щодо регулювання робочого часу та інтенсивності роботи суддів з інвалідністю. На основі аналізу законодавства та практики авторка формулює рекомендації для вдосконалення українського законодавства. Пропонується запровадити спеціальний режим роботи для осіб з інвалідністю, зокрема скорочений робочий час, заборону понаднормової роботи та роботи в нічний час. Також рекомендується адаптувати законодавство про судоустрій і статус суддів до дії цього режиму, щоб уникнути соціально-правової дилеми, пов’язаної з виконанням суддівських обов'язків особами з інвалідністю. Зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» статтею 135-1 «Час роботи судді». По-перше, у цій статті буде вказано, що час роботи судді визначається розміром його завдань. По-друге, у статті буде міститися правило, за яким судді, котрі є особами з інвалідністю, не повинні залучатися до виконання завдань у нічний час чи понаднормово за винятком випадків, передбачених законодавством. По-третє, статтею 135-1 необхідно закріпити правило, за яким судді, котрі є особами з інвалідністю (ІІ чи І група інвалідності), не можуть працювати більше семи годин на день і 35 годин на тиждень. Сформульовані у статті пропозиції з удосконалення законодавства сприятимуть створенню умов для рівного доступу осіб з інвалідністю до професійної діяльності у системі правосуддя, що є важливим кроком на шляху до інклюзивного суспільства.