МІНІМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ У РОБОТІ СУДДІВ, ЯКІ Є ОСОБАМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-9.02Ключові слова:
інклюзивне суспільство, інтенсивність роботи, особа з інвалідністю, робочий час, соці- альний захист, соціальні ризики, суддя.Анотація
Анотація. Статтю присвячено аналізу проблематики соціального захисту суддів, які є особами з інвалідністю, у контексті їхньої професійної діяльності в Україні. Авторка розглядає питання інтеграції людей з інвалідністю у систему правосуддя, підкреслюючи важливість забезпечення рівних умов праці для всіх суддів незалежно від їхнього фізичного стану. Особлива увага приділяється основним соціальним ризикам, з якими стикаються судді з інвалідністю (психофізіологічне навантаження, високий рівень стресу та можливі ускладнення здоров’я, пов’язані з їхнім фізичним станом в умовах виконання інтенсивної роботи). Авторка зазначає, що існуючі форми соціального захисту не завжди здатні компенсувати специфічні ризики, пов'язані з інвалідністю, що може призводити до негативних наслідків для здоров'я та ефективності роботи суддів. У статті аналізується українське та зарубіжне законодавство (головним чином, законодавство Польщі) щодо регулювання робочого часу та інтенсивності роботи суддів з інвалідністю. На основі аналізу законодавства та практики авторка формулює рекомендації для вдосконалення українського законодавства. Пропонується запровадити спеціальний режим роботи для осіб з інвалідністю, зокрема скорочений робочий час, заборону понаднормової роботи та роботи в нічний час. Також рекомендується адаптувати законодавство про судоустрій і статус суддів до дії цього режиму, щоб уникнути соціально-правової дилеми, пов’язаної з виконанням суддівських обов'язків особами з інвалідністю. Зокрема, пропонується доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» статтею 135-1 «Час роботи судді». По-перше, у цій статті буде вказано, що час роботи судді визначається розміром його завдань. По-друге, у статті буде міститися правило, за яким судді, котрі є особами з інвалідністю, не повинні залучатися до виконання завдань у нічний час чи понаднормово за винятком випадків, передбачених законодавством. По-третє, статтею 135-1 необхідно закріпити правило, за яким судді, котрі є особами з інвалідністю (ІІ чи І група інвалідності), не можуть працювати більше семи годин на день і 35 годин на тиждень. Сформульовані у статті пропозиції з удосконалення законодавства сприятимуть створенню умов для рівного доступу осіб з інвалідністю до професійної діяльності у системі правосуддя, що є важливим кроком на шляху до інклюзивного суспільства.
Посилання
Віжунов О.В. Історичні передумови формування поняття «особа з інвалідністю». Прикарпатський юридичний вісник. 2019. Вип. 4(29). Т. 1. С. 58–61. DOI: 10.32837/pyuv.v1i4(29).395.
Гладкий В.В. Нормування трудових прав осіб з інвалідністю: перспективи використання в Україні досвіду США. Формування сучасної парадигми розвитку суспільства : колективна монографія. Харків : Новий курс, 2022. С. 172–194. DOI: 10.5281/zenodo.6561111.
Горбачова К.М. Актуальні проблеми інтеграції осіб з інвалідністю в українське суспільство: цивільний та трудовий аспекти. Молодий вчений. 2020. № 2 (78). С. 277–281. DOI: 10.32839/2304-5809/2020-2-78-61.
Дяченко О.А. Поняття та риси правового механізму реалізації прав осіб з інвалідністю у сфері трудових відносин. Соціальне право. 2020. № 3. С. 92–97.
Котова Л.В. Правове регулювання праці осіб з інвалідністю. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія «Юридичний вісник. Повітряне і космічне право». 2017. № 3 (44). С. 85–90.
Куровська Г.В. Основні концепції державної політики залучення осіб з інвалідністю до ринку праці: міжнародний аспект. Україна: аспекти праці. 2007. № 1. С. 43–45.
Малюга Л.Ю. Прогалини національного законодавства у сфері забезпечення прав інвалідів. Актуальні питання регулювання відносин у сфері соціального забезпечення : зб. тез доповідей круглого столу, м. Хмельницький, 06 листопада 2015 р. Хмельницький : ХУУП, 2016. С. 55–59.
Мельник В.П. Міжнародно-правове регулювання соціального захисту осіб з інвалідністю у сфері реабілітації та праці: теоретико-правовий підхід. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Вип. 1(22). С. 63–67.
Барсук М.А. Актуальні питання соціального захисту суддів, які є особами з інвалідністю. Соціальне право. 2023. № 2. С. 6–12. DOI: 10.32751/2617-5967-2023-02-01.
Prawo o ustroju sądów powszechnych: Ustawa z dnia 27.07.2001 (tekst Ustawy w brzmieniu z 05.01.2023). URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20010981070/U/D20011070Lj.pdf (дата звернення: 14.01.2023).
Пузанова В.В. Забезпечення психічного здоров’я суддів із метою поліпшення якості здійснення правосуддя. Правові засади організації та здійснення публічної влади : матеріали Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., м. Хмельницький, 23–30 квітня 2018 р. Хмельницький : ХУУП, 2018. С. 94–97. DOI: 10.5281/zenodo.1233009.
Чи можуть люди з особливими потребами бути суддями? Резонанс. 29.11.2018. URL: https://resonance.ua/chi-mozhut-lyudi-z-osoblivimi-potrebami/ (дата звернення: 19.06.2022).
Консультуємо дистанційно: скільки годин у день повинна працювати особа з інвалідністю ІІІ групи, якщо у висновку МСЕК зазначено «обмежений робочий день»? URL: http://rv.dsp.gov.ua/2021/05/05/konsultuiemodystantsijno-skilky-hodyn-u-den-povynna-pratsiuvaty-osoba-z-invalidnistiu-iii-hrupy-iakshcho-u-vysnovku-msekzaznacheno-obmezhenyj-robochyj-den/ (дата звернення: 12.06.2022).
Jaki jest czas pracy osoby niepełnosprawnej? Państwowa Inspekcja Pracy, 03.02.2022. URL: https://www.pip.gov.pl/pl/baza-wiedzy/prawo-pracy/zatrudnianie-osob-niepelnosprawnych/133105,jaki-jest-czas-pracy-osobyniepelnosprawnej-.html (дата звернення: 30.11.2022).
Ryszard Sadlik: niepełnosprawny sędzia ma tyle samo zadań co zdrowy. Rzeczpospolita. Prawo. 13.04.2019.URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19971230776/U/D19970776Lj.pdf (дата звернення: 30.11.2022).