ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНЦЕПТУ «ВИНА»
Ключові слова:
вина, винуватість, відповідальність, вчинок, гріх, злочин, причина, провина, проступок, свобода.Анотація
В статті виявляються релевантні ознаки концепту «вина» в мовній культурі: 1) вина – це поганий вчинок людини, за який вона тепер має відповідати; 2) вина – стан відповідальності, в якому перебуває людина, яка скоїла раніше поганий вчинок. Не напряму номінують цим словом поганий вчинок, хибність якого усвідомлюється людиною («провина», «проступок», «злочин»); в іншому значенні позначають душевний стан людини, яка скоїла такий вчинок, почуття, які людина переживає («відповідальність», «покарання за проступок» тощо). Вина «як стан відповідальності» є похідною від скоєного раніше «поганого вчинку». При цьому робиться застереження: не варто вважати, що членуючи слово «вина» на дві, чи навіть більше, лексеми, ми отримуємо одиниці, значення яких є незмінним у всіх контекстах. Зокрема, в схемі «вина – відповідальність» правники, як і психологи, на перше місце ставлять поняття «вина», аніж у філософії, де категорії відповідальності приділяється першорядне значення. Винуватість в юриспруденції не уявляється можливою у відриві від відповідальності людини, й навпаки, відповідальність завжди «винна». Вина – підстава юридичної відповідальності. В окремих випадках допускається настання відповідальності без урахування вини. Проте, у повному розумінні цього слова така відповідальність навряд чи є безвинною, адже особа, притягнута до відповідальності без врахування її вини, має право зворотної вимоги (регресу) до іншої особи, яка стала причиною порушення зобов’язань, або ж яка є винною, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.
Посилання
Красавский Н. А. Эмоциональные компоненты в немецкой и русской лингвокультурах / Н. А. Красавский. – Волгоград : Перемена, 2001. – 462 с.
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. – Вид. 2-е (доповнене й опрацьоване). – К. : Українська книга, 2000. – 480 с.
Словник синонімів української мови : в 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К. : Наук. Думка, 2001. – Т. 1. – 1040 с.
Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка. Около 9000 синонимических рядов / З. Е. Александрова ; под ред. Л. А. Чешко. – Изд. 2-е, стереотип. – М. : Советская Энциклопедия, 1969. – 600 с.
Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка : 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова ; Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова. – 4-е изд., дополненное. – М. : А ТЕМП, 2006. – 944 с.
Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка : Практический справочник : Ок. 11000 синоним. рядов / З. Е. Александрова. – 11-е изд., перераб. и доп. – М. : Рус. яз., 2001. – 568 с.
Иванова Н. В. Проблема вины в русской этической мысли (на материале русской художественной литературе ХІХ века) : дис. … канд. философ. наук : 09.00.05 – этика / Н. В. Иванова ; Санкт-Петербургский государственный университет. – Санкт-Петербург, 2006. – 178 с. 8. Завидов Б. Д. Вина как основание уголовной ответственности / Б. Д. Завидов // Российский следователь. – 2003. – № 6. – С. 36 – 37.
Логический анализ языка : Языки этики ; отв. ред. : Н. Д. Арутюнова, Т. Е. Янко, Н. К. Рябцева. – М. : Языки русской культуры, 2000. – 448 с.
Липский Б. И. Причина и вина в метафизической перспективе / Б. И. Липский // Известия ВГПУ. – Воронеж : Изд-во ВГПУ, 2013. – № 1 (260). – С. 88–91.
Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая : Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2005. – 842 с.
Римское частное право : учебник / В. А. Краснокутский и [др.]; под ред. И.Б. Новицкого, И. С. Перетерского. – М. : Юристь, 1996. – 543 с.
Чиларжъ К. Ф. Учебникъ Институцій римскаго права / К. Ф. Чиларжъ ; подъ редакціей проф. В. А. Юшкевича. – М. : Печатня А. И. Снегиревой, 1906. – 500 с.
Новый объяснительный словарь синонимов русского языка ; под общим руководством академика Ю. Д. Апресяна. – Изд. 2-е (исправленное и дополненное). – М. : Школа «Языки славянской культуры», 2003. – 1488 с.
Богуславская О. Ю. И нет греха в его вине (виноватый и виновный) / О. Ю. Богуславская // Логический анализ языка : Языки этики : отв. ред. Н. Д. Арутюнова, Т. Е. Янко, Н. К. Рябцева. – М. : Языки русской культуры, 2000. – 448 с.
Еникеев М. И. Психолого-юридическая сущность вины и вменяемости / М. И. Еникеев // Советское государство и право. – 1989. – № 12. – С. 76–82.
Дженкова Е. А. Концепты «стыд» и «вина» в русской и немецкой лингвокультурах : дис. … канд. филолог. наук : 10.02.20 – сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание / Е. А. Дженкова; Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Волгоградский государственный педагогический университет». – Волгоград, 2005. – 237 с.
