Політика рецензування

Процес рецензування

«Ерліхівський журнал» публікує лише ті матеріали, що успішно пройшли процедуру рецензування. Усі матеріали, які надходять до редакції «Ерліхівського журналу», проходять двохстороннє анонімне рецензування. Воно здійснюється незалежними рецензентами. Імена рецензентів та авторів приховані один від одного.

Матеріал, що надсилається на розгляд «Ерліхівського журналу», перш за все має відповідати тематичним та технічним вимогам. Якщо матеріал не відповідає вимогам журналу, він одразу повертається автору для виправлення. Рецензування та публікація рукописів є настільки оперативними, наскільки це можливо. Як правило, рецензентам пропонується надати відповідь до 2 тижнів.

Рецензування передбачає співпрацю з експертами в конкретній (вузькій) галузі, які є кваліфікованими і здатні забезпечувати об'єктивний розгляд.

Остаточне рішення щодо публікації приймають редакційна колегія та головний редактор. Іноземні члени редакційної колегії журналу не несуть відповідальності за статті, які публікуються українською мовою.

На підставі рішення, котре приймається із врахуванням отриманих рецензій, авторам надсилається лист електронною поштою, який містить загальну оцінку статті і остаточне рішення щодо прийняття до публікації чи відхилення рукопису.

Інструкція для рецензентів

Обґрунтованість і достовірність отриманих результатів – є ключовими аспектами, які повинні бути відзначені в рецензії (форма рецензії додається).

Оцінювання включає два етапи: попередній огляд та детальний аналіз.

Попередній огляд дає можливість рецензенту дослідити загальну цінність матеріалу і повинен містити відповіді на питання:

• Чи є актуальною наукова проблема, обрана автором?
• Чи чітко сформульовано мету та завдання дослідження?
• Чи відповідає стиль і логіка викладу тексту науковій природі матеріалу?
• Чи містяться посилання на актуальну літературу з обраної проблеми?

Детальний огляд ґрунтується на розгорнутому дослідженні рукопису і включає наступні питання:

• Чи має місце особистий внесок автора у вирішення поставленої проблеми?
• Чи використовуються в дослідженні новаторський та творчий підходи?
• Чи чітко представлено отримані результати?
• Чи містяться в роботі значимі результати?
• Чи мають отримані результати теоретичне значення?
• Чи мають отримані результати прикладне значення?
• Чи можна вважати рукопис цінним внеском для галузі?

Рецензенту також пропонується надати коментарі щодо рукопису із зазначенням обов’язкових та рекомендованих змін.

Насамкінець, рецензент підводить підсумок щодо рецензованої роботи:

• рекомендувати рукопис до друку;
• рекомендувати рукопис до друку після відповідних виправлень та вдосконалень;
• відхилити рукопис.

Політика рецензування «Ерліхівського журналу» покликана забезпечувати найвищі стандарти опублікування рукописів. Добір рецензентів проводиться із врахуванням їх спеціальних знань та наукового досвіду.

Список рецензентів

Політика рецензування «Ерліхівського журналу» покликана забезпечувати найвищі стандарти опублікування рукописів. Добір рецензентів проводиться із врахуванням їх спеціальних знань та наукового досвіду.

Ерліхівський журнал висловлює подяку рецензентам за допомогу в рецензуванні робіт. Їх коментарі та пропозиції мали велике значення для поліпшення якості нашого журналу.

Євгеній Алісов, д.ю.н., директор Слідчо-криміналістичного інституту, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна.

Дмитро Андреєв, директор навчально-наукового інститут Національної академії внутрішніх справ, Україна.

Ольга Балинська, д.ю.н., професор, проректор Львівського державного університету внутрішніх справ,Україна. Бліхар В’ячеслав Степанович, д.філос.н., професор, Львівський державний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри філософії та політології, Україна.

Дарій Болзанас, доктор юридичних наук, Інститут приватного права, Університет Миколаса Ромеріса, Литва.

Вікторія Вовк, д.ю.н., професор кафедри філософії права та юридичної логіки НАВС,Україна.

Патрик Вавжинський, пост-док університету імені Ніколаса Коперника в Торуні, Міждисциплінарний центр сучасних технологій, Польща.

Далія Васарієна, Ph.D, доцент юридичної школи Миколаса Ромеро, Інститут приватного права, Литва.

Петро Захарченко, д.ю.н., професор, професор кафедри історії права та держави юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка,Україна.

Кшиштоф Калета, доцент факультету права та адміністрації Варшавського університету, Польща.

Данило Панзері Карлотті, PhD, Університет Сан-Паулу (USP), науковий співробітник USP та INSPER, університет Сан-Паулу, Бразилія.

Катажина Юлія Ковальська, заступник декана з питань стажування, координатор Варшавського відділу Центру сприяння польським правовим дослідженням, факультету права та адміністрації Варшавського університету, Польща.

Кшиштоф Козмінський, доктор юридичних наук, доцент, факультет права та адміністрації, Варшавський університет, Польща.

Роджер Коттеррелл, FBA, LLD, професор юридичної теорії, Лондонський університет королеви Мері, Великобританія.

Яцек Курчевський, проф. д-р хаб., завідувач кафедри соціології та антропології митниці та права Інституту прикладних соціальних наук, Варшавський університет, Польща.

Беата Куча-Гушчора, Ph.D, доцент, доцент кафедри фінансів та фінансового права факультету права, канонічного права та адміністрації Люблінського католицького університету імені Івана Павла II.

Андерс Леопольд, доктор наук, викладач університету Касселя, суддя Вищого соціального суду (Гамбург), Німеччина.

Маркос Аугусто Маліска, доктор, професор магістерської програми юридичного факультету UniBrasil - Університетський центр Куритиба-PR, Бразилія.

Рашад Юсиф Мамедов, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правової академії Міністерства внутрішніх справ міліції Азербайджану, підполковник міліції, Азербайджан.

Лідія Москвич, д.ю.н., завідувач кафедри організації судових та правоохоронних органів, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна.

Наталія Оніщенко, д.ю.н., проф., академік НАПрН, завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Україна.

Олена Орлюк, д.ю.н., проф., академік НАПрН України Директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, Україна.

Наталія Пархоменко, д.ю.н., проф., вчений секретар Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Україна.

Матеуш Пекала, кандидат наук з соціології права, Єзуїтський університет у Кракові (Akademia Ignatianum w Krakowie), доцент Інституту політичних наук та адміністрації, Польща.

Марк Рамзеєр, AM, JD, професор права, Гарвард, США.

Альона Романова, д.ю.н., доцент, доцент кафедри теорії та філософії права Інституту права і психології НУ «Львівська політехніка», Україна.

Марчін Романович, доктор юридичних наук, доцент кафедри юридичної філософії та науки Державного факультету права та адміністрації Варшавського університету, Польща.

Ян Рудницький, доцент кафедри європейських правових традицій, науковий керівник Центру промоції польських правових досліджень, факультет права та адміністрації, факультет права та адміністрації, Варшавський університет, Польща.

Степан Сливка, д.ю.н., професор, завідувач кафедри ТФП, ІНПП НУ «Львівська політехніка», Україна.

Олексій Стовба, доктор юридичних наук, адвокат Харківської обласної колегії адвокатів, Україна.

Антоніна Токарська, Навчально науковий інститут права та психології, д.ю.н., професор, професор кафедри теорії та філософії права, Україна.

Ганс-Йоахім Шрамм, професор, доктор заступників університету Вісмар, директор спільного дослідження в Остінституті, Вісмар, Німеччина.