ІНТЕГРАТИВНІ ВИМІРИ ТЕОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ: ВІД ПРЕТЕНЗІЇ НА ПРАВИЛЬНІСТЬ ДО ЄДИНО ПРАВИЛЬНОГО РІШЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-10.07

Ключові слова:

інтегративна теорія юридичної аргументації, Р. Алексі, У. Нойманн, Є. Ерліх, нормативно-аналітичний вимір, нормативно-емпіричний вимір, юридична неометодологія, дискурс, конструк- ція, необхідні і достатні умови, претензія, правильність, рішення

Анотація

У статті аналізуються поняття претензії на правильність і єдино правильного рішення як такі та відношення між ними. Це відбувається у рамках синкретичної дискурсивної і/або конструктивної теорії юридичної аргументації Роберта Алексі і/або Ульфріда Нойманна, яка є інтегративною (нормативно-аналітичною і/або нормативно-емпіричною). Мета статті – експлікація відношення між поняттями претензії (права) на правильність і єдино правильного рішення (як регулятивної ідеї) у контексті інтегративної ad hoc теорії юридичної аргументації. При цьому, по-перше, констатовано, що інтегративна теорія юридичної аргументації довільно комбінується за допомогою елементів аналітичного, нормативного та емпіричного вимірів такої теорії. Зазначається, що теорія юридичної аргументації Р. Алексі і/або У. Нойманна висуває на передній план поняття «претензія» замість або поряд з поняттям «сенс». По-друге, показано, що у Р. Алексі і/або У. Нойманна поняття претензії на правильність розуміється на основі теорії мовленнєвих актів, а єдино правильне рішення береться до уваги як регулятивна ідея. По-третє, охарактеризовано відношення залежності істинності понять претензії на правильність і єдино правильного рішення у логіко-математичних термінах необхідних і достатніх умов. У підсумку робиться загальний висновок, що інтегративна теорія юридичної аргументації – це неометодологічна теорія з довільною комбінацією елементів її аналітичного, нормативного і емпіричного вимірів, причому вона може бути побудована у парадигмі «претензії», а не «сенсу». Базисом для синкретичної теорії юридичної аргументації Р. Алексі і/або У. Нойманна у частині претензії на правильність і єдино правильного рішення є відповідно теорія мовленнєвих актів та поняття регулятивної ідеї. Претензія права на правильність є достатньою умовою для істинності поняття єдино правильного рішення як регулятивної ідеї, проте сумнівно, чи є така претензія необхідною умовою.

Посилання

Дудаш Т. Правова аргументація: загальнотеоретична характеристика. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2024. 744 с.

Dreier R. Was ist und wozu Allgemeine Rechtstheorie? Sonderdruck. Tübingen : Mohr (Paul Siebeck), 1975. S. 5–34.

Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München ; Leipzig : Duncker & Humblot, 1913. 409 s.

Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. 5. Aufl. Berlin : Duncker & Humblot, 2022. 599 s.

Stammler R. Die Lehre von dem richtigen Rechte. Berlin : Guttentag, 1902. VIII, 647 s.

Dworkin R. Taking rights seriously. London : Duckworth, 1977. XV, 293 p.

Habermas J. Faktizität und Geltung. Beiträge zur Diskurstheorie des Rechts und des demokratischen Rechtsstaats. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1992. 666 s.

Bühler A. Rechtsauslegung und Rechtsfortbildung bei Friedrich Karl von Savigny. Theorie der Interpretation vom Humanismus bis zur Romantik – Rechtswissenschaft, Philosophie, Theologie : Beiträge zu einem interdisziplinären Symposion in Tübingen, 29. September bis 1. Oktober 1999. Stuttgart, 2001. S. 329–337.

Neumann U. Juristische Argumentationstheorie. Baden-Baden : Nomos, 2023. 230 s.

Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main, 1978. 396 s.

Alexy R. Theorie der juristischen Argumentation. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. 2. Aufl. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1991. 435 s.

Alexy R. Theorie der Grundrechte. Baden-Baden, 1985. 548 s.

Alexy R. Begriff und Geltung des Rechts. Erw. Neuausg. Freiburg im Breisgau : Verlag Karl Alber, 2020. 250 s.

Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500–1990). Bd. 1 1500–1933. 3. Aufl. München : C. H. Beck, 2020. XX, 511 s.

Schröder J. Recht als Wissenschaft. Geschichte der juristischen Methodenlehre in der Neuzeit (1500–1990). Bd. 2 1933–1990. 3. Aufl. München : C. H. Beck, 2020. XVIII, 347 s.

Alexy R. Recht und Richtigkeit. The reasonable as rational? On legal argumentation and justification; Festschrift for Aulis Aarnio / ed. by Werner Krawietz ... Berlin, 2000. S. 3–19.

Neumann U. Wahrheit im Recht. Zu Problematik und Legitimität einer fragwürdigen Denkform; [Vortrag, gehalten am 15. Mai 2003]. Baden-Baden : Nomos-Verl.-Ges., 2004. 64 s.

Alexy R. Idee und Struktur eines vernünftigen Rechtssystems. Rechts- und Sozialphilosophie in Deutschland heute. Stuttgart, 1991. S. 30–44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

ПАВЛЮК, А. (2024). ІНТЕГРАТИВНІ ВИМІРИ ТЕОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ: ВІД ПРЕТЕНЗІЇ НА ПРАВИЛЬНІСТЬ ДО ЄДИНО ПРАВИЛЬНОГО РІШЕННЯ. Ерліхівський журнал, (10), 40–46. https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-10.07

Номер

Розділ

Статті