ДЕРЖАВНА МОВА ЯК ВИРАЗНИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-10.03Ключові слова:
державна мова, національна ідентичність, державний суверенітет, мовна політика, захист державної мови, рішення Конституційного Суду України, правові позиції, національна безпека, інтеграція, нація, атрибут держави, державні символи, обов’язок, гідність, цінностіАнотація
Дослідження присвячене аналізу ролі державної мови як ключового елемента формування національної ідентичності, забезпечення державного суверенітету та соціальної єдності. У роботі підкреслюється, що державна мова виконує не лише функцію комунікації, але й є символом незалежності, культурної ідентичності та територіальної цілісності. На основі рішень Конституційного Суду України аналізується значимість української мови як невід’ємного атрибуту Української держави поряд із державними символами, столицею та територією. У науковій праці також розглядаються такі ознаки державної мови, як її обов’язковість у функціонуванні державних інституцій, освіті, медійному просторі, правовій площині та діяльності громадських організацій. Підкреслюється її роль як мови офіційного спілкування, що забезпечує єдність державного управління та взаємодії громадян із владою. Наголошується, що законодавче закріплення статусу української мови як державної розглядається як реакція на тривалу історію русифікації та мовних утисків. Воно забезпечує відновлення культурної самобутності та єдності суспільства в умовах глобалізації, що супроводжується культурною уніфікацією. Науковці визначають державну мову як «системоутворювальний елемент державності», що вимагає комплексних заходів захисту її статусу, чіткого нормативного регулювання та дотримання мовних стандартів. Зазначено, що публічна дискредитація чи зневага до державної мови розцінюється як зазіхання на конституційний лад України, що потребує правового реагування. Наголошується на необхідності активної участі держави та громадян у захисті й популяризації мови, а також у її інтеграції у всі сфери суспільного життя. Володіння українською мовою є ключовим інструментом консолідації населення, зменшення міжрегіональних розбіжностей та запобігання мовним конфліктам. Результати дослідження вказують на те, що державна мова виступає гарантом стабільності, соціальної гармонії та культурного розвитку. Її правовий статус має вирішальне значення для підтримання державної єдності, забезпечення територіальної цілісності та зміцнення національної свідомості.
Посилання
Погорілко В. Ф. Державна мова. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ : «Укр. енцикл». 1998. Т. 2: Д–Й. 744 с.
Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 15.11.2024).
Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#n401 (дата звернення: 15.11.2024).
Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. № 10-рп/99 (справа про застосування української мови). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-99?find=1&text=%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2#w1_1 (дата звернення: 15.11.2024).
Євсєєва Г. П. Державна мовна політика в Україні: симптоми та синдроми. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2011. № 9 (162). С. 61–64.
Кресіна І. О., Горбатенко В. П. Основні напрями правового регулювання мовної політики. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і консенсусом : монографія. Київ : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. С. 335–342.
Мельничук О. Ф., Мельничук М. О. Правові аспекти державної мови як засобу ідентифікації української нації. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Cерія : «Юридичні науки». 2018. № 7 (12). С. 34–41.
Рішення Конституційного Суду України про конституційность закону про забезпечення функціонування української мови як державної від 14 липня 2021 р. № 1-р/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-21?find=1&text=%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2#w1_6 (дата звернення: 15.11.2024).
Пеньковська С. Державна мова в Україні: аналіз правового регулювання. Молодий вчений. Юридичні науки. 2019. № 2 (66). С. 193–199.
Рішення Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (справа про мову судочинства) від 22 квітня 2008 р. № 8-рп/08. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-08#Text (дата звернення: 15.11.2024).
Бориславська О. Українська мова як державна: європейські стандарти та національні особливості правового регулювання. Український часопис конституційного права. 2017. № 3. С. 10–18.