ІНТЕГРАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ: ПОШУК ЗБАЛАНСОВАНОЇ МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДУ ПРИСЯЖНИХ

Анотація

Анотація. У статті досліджено інтеграційну взаємодію судової влади та громадськості під час здійснення правосуддя через інститут присяжних. Окреслено передумови та причини, з яких країни вдаються до запровадження суду присяжних, відмовляються від нього або змінюють процедури розгляду справ такими судами. Акцентовано увагу на недоліках та перевагах функціонування суду присяжних. Визначено юридичний інструментарій, яким можуть послуговуватися судова влада та громадськість під час інтеграційної взаємодії. Констатовано, що можливість участі громадськості у здійсненні правосуддя, по-перше, легітимізує судову владу як одну з гілок державної влади, по-друге, є невід’ємним атрибутом системи управління, яка сповідує демократичні ідеї та принципи, по-третє, постає рушійною силою, котра спонукає демократичні держави до постійного пошуку дієвих механізмів інтеграційної взаємодії судової влади та громадськості. Аргументовано необхідність пошуку ідеї, навколо якої можливо об’єднати як прихильників, так і опонентів функціонування суду присяжних. Зміст останньої полягає у забезпеченні балансу між незалежністю присяжних та судовою владою, а також дотриманням прав підсудних. На основі проведеного аналізу запропоновано збалансовану модель взаємодії судової влади та громадськості через суд присяжних, яка полягає у необхідності: 1) розширення складу суду присяжних принаймні до дев’яти присяжних та трьох суддів, які прийматимуть рішення про винуватість підсудного кваліфікованою більшістю голосів зі свого складу (не менше шести присяжних та двох суддів); 2) присяжним посилатися на докази, які переконали їх у винуватості особи; 3) використання в судах «дерева рішень», а також залучення секретаря судового засідання як консультанта присяжних із правових питань під час обговорення справи.