ОСНОВНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ В СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Анотація

В даному дослідженні доводиться, що основою існування міжнародно-правової системи є процесуальні принципи, спільні для основних сучасних правових систем світу. Обґрунтовується особливо важлива роль процесуальних принципів у праві міжнародних договорів, праві міжнародних організацій, міжнародному судочинстві, а також, що на сучасному етапі розвитку людства основні принципи міжнародного права також є міцним юридичним фундаментом у правотворчій та правозастосовній діяльності на міжнародному рівні. Історичність процесуальних принципів характеризується і закономірністю, відповідністю спірних, змінних соціальних відносин, що є їх предметом регулювання. Зокрема, з’являються і нові основи, що стають наслідком розвитку попередніх: пропорційність, універсальність, професіональність і компетент- ність суду, відповідальність держави за забезпечення права на судовий захист, відповідальність держави за шкоду заподіяну злочином, і т. д. Протягом усієї історії існування та взаємозв’язків міжнародного і внутрідержавного права чи не найбільшу роль в їх взаємодії відігравали загальні принципи права, спільні для обох систем. Дія загальних принципів права в обох системах яскраво проявилась у процесуальному праві. Кожна національна правова система в силу об’єктивних причин має власні фундаментальні принципи, які в більшості випадків є спільними, незалежно від особливостей окремих правових систем. Це в першу чергу стосується процесуальних принципів. Зокрема, важливу роль спільні принципи відіграють в ЄС, де ст. 6 Договору про ЄС, визнає основними принципами Союзу є спільні принципи всіх держав-членів та шанує основні процесуальні права, гарантовані ЄКПЛ, та ті, що випливають із конституційних традицій, спільних у державах-членах, і трактує їх як загальні принципи права ЄС. Так до ключових можна віднести: принцип невинуватості, субсидіарності, ефективності правосуддя, пропорційності, правової визначеності, свободи розсуду, а до «спеціальних, ті що в деякій мірі має технічний характер, наприклад: «спеціальний договір (закон) має пріоритет над загальним», «договір (закон) зворотної сили немає», «ніхто не може передати прав, більше ніж має» тощо. Основні принципи, які закріплюються в міжнародному договорі, не можуть передбачити усі постійно змінні реалії буття, однак залишається можливість тлумачення із їх урахуванням, не порушуючи інтересів держав. Ідеологічним наповненням основних спільних процесуальних принципів розглядається людиноцентризм.