ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснюється правовий аналіз питань, пов’язаних із характеристикою змісту поняття штучного інтелекту, розглядаються процесуальні можливості його використання у процесуальній діяльності суду та учасників цивільної справи під час розгляду і вирішення цивільної справи. Одним із напрямів проведення реформи у цивільному судочинстві розглядається варіант використання штучного інтелекту в діяльності суду та учасників судового процесу для виконання своїх процесуальних функцій у цивільному судочинстві. На науковому і практичному рівнях здійснюються дослідження насамперед поняття «штучний інтелект» з правових і технічних позицій, пропонуються можливості та форми його використання у судовому процесі, види процесуальної діяльності суб’єктів судового процесу, в яких можливе використання штучного інтелекту та теоретично прогнозуються наслідки такого використання. Обґрунтовується необхідність диференційованого підходу до використання штучного інтелекту як комп’ютерних спеціальних інтелектуальних систем, які повинні обов’язково працювати під контролем людини, з урахуванням таких матеріально-правових чинників, як рівень складності цивільної справи, здатність виділяти і пізнавати дійсні обставини справи, виокремлювати необхідні докази та правильно їх оцінювати, вміти правильно враховувати соціальні норми, вік учасників судового процесу, пропонувати варіант вирішення справи на основі аналогії права та аналогії закону. Компʼютерно-цифрова система штучного інтелекту повинна бути здатна узагальнювати законодавство, відповідно до якого повинна бути вирішена цивільна справа, аналізувати судову практику, наукові доктрини, щоб таким чином стати насамперед помічником судді у питаннях ухвалення остаточного, обґрунтованого, законного, мотивованого судового рішення, що може бути практично виконано.