ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2024-8.04Ключові слова:
цивільне судочинство, право на судовий захист, штучний інтелект, процесуальна діяльність суду, процесуальна діяльність учасників судового процесу, реформи у цивільному судочинствіАнотація
У статті здійснюється правовий аналіз питань, пов’язаних із характеристикою змісту поняття штучного інтелекту, розглядаються процесуальні можливості його використання у процесуальній діяльності суду та учасників цивільної справи під час розгляду і вирішення цивільної справи. Одним із напрямів проведення реформи у цивільному судочинстві розглядається варіант використання штучного інтелекту в діяльності суду та учасників судового процесу для виконання своїх процесуальних функцій у цивільному судочинстві. На науковому і практичному рівнях здійснюються дослідження насамперед поняття «штучний інтелект» з правових і технічних позицій, пропонуються можливості та форми його використання у судовому процесі, види процесуальної діяльності суб’єктів судового процесу, в яких можливе використання штучного інтелекту та теоретично прогнозуються наслідки такого використання. Обґрунтовується необхідність диференційованого підходу до використання штучного інтелекту як комп’ютерних спеціальних інтелектуальних систем, які повинні обов’язково працювати під контролем людини, з урахуванням таких матеріально-правових чинників, як рівень складності цивільної справи, здатність виділяти і пізнавати дійсні обставини справи, виокремлювати необхідні докази та правильно їх оцінювати, вміти правильно враховувати соціальні норми, вік учасників судового процесу, пропонувати варіант вирішення справи на основі аналогії права та аналогії закону. Компʼютерно-цифрова система штучного інтелекту повинна бути здатна узагальнювати законодавство, відповідно до якого повинна бути вирішена цивільна справа, аналізувати судову практику, наукові доктрини, щоб таким чином стати насамперед помічником судді у питаннях ухвалення остаточного, обґрунтованого, законного, мотивованого судового рішення, що може бути практично виконано.
Посилання
European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment. Retrieved from: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december-2018/16808f699c.
White Paper on Artificial Intelligence: a European approach to excellence and trust. Retrieved from: https://commission.europa.eu/publications/white-paper-artificial-intelligence-european-approach-excellence-and-trust_en.
Stratehiia polityko-pravovoho rozvytku Ukrainy do 2030 roku: naukovo-analitychna zapyska / za red. I. O. Kresinoi. Kyiv: Instytut derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho NAN Ukrainy, 2022. 176 s.
Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy, pryiniatyi 18 bereznia 2004 roku № 1618-IV. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text.
Kryvytskyi, Yu. V. (2021). Shtuchnyi intelekt yak instrument pravovoi reformy. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. № 2 (119). S. 90–101.
Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy pro skhvalenia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini vid 2 hrudnia 2020 roku № 1556-r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text.
Polozhennia pro poriadok funktsionuvannia okremykh pidsystem Yedynoi sudovoi informatsiinotelekomunikatsiinoi systemy zatverdzhene Rishenniam Vyshchoi Rady pravosuddia 17 serpnia 2022 roku № 1845/0/15-21. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text.
Khrapenko, O. O., Medentsev, A. M. (2023). Vykorystannia shtuchnoho intelektu u roboti sudovykh, pravookhoronnykh orhaniv ta advokatury. Yurydychnyi naukovyi zhurnal. № 5. S. 382–384.