ПРАВОВА ВИЗНАЧЕНІСТЬ VS СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА

Анотація

У статті досліджено правову визначеність та справедливість як елементи принципу верховенства права. Принцип верховенства права визначено індикатором демократичного розвитку суспільства та невід’ємним складником правової держави. Наголошено, що визнання принципу верховенства права основою правової держави закріплює вимогу до правотворчих актів та правозастосовної практики не тільки відповідати ознакам нормативності та відповідати букві закону, але, що важливо, забезпечувати відповідність чинного законодавства духу права та ідеї найвищої цінності прав людини. Акцентовано увагу, що принцип верховенства права передбачає не декларативне визнання прав і свобод людини, а насамперед процедуру їх дотримання, забезпечення, реалізації та захисту. Невідчужуваність, непорушність прав людини, їх надійний захист – визначальний критерій верховенства права. При цьому захист від будь-якого протиправного та свавільного втручання органів державної влади у права та свободи людини має здійснюватись незалежним та неупередженим судом. Зауважено, що показниками прояву верховенства права є доступ до суду, надання правового захисту та оскарження дій публічної влади перед незалежним і неупередженим судом, рівність перед законом, юридична визначеність, виконання судового рішення у разі набрання ним законної сили. Встановлено, що у діяльності судових органів безпосереднє застосування принципу верховенства права і його дієвість мають визнаватися принциповою основою сучасного правопорядку. Проте для того, щоб це положення з розряду цілей перейшло й втілилося в конкретний правовий результат, необхідні спеціальні юридичні інструменти трансформації цієї цілі. Зроблено висновок, що забезпечення дієвості принципу верховенства права неможливе без визнання й втілення в правовому житті принципів правової визначеності та справедливості. Взаємодія невід’ємних елементів верховенства права – правової визначеності та справедливості відображає такі аспекти: формальний – аспект ефективного механізму захисту прав і свобод людини за допомогою правосуддя та змістовний – аспект справедливої вимоги у правових приписах.