ПАРАДИГМАЛЬНА ПРОТИЛЕЖНІСТЬ ПРИРОДИ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ПОЛІСНОГО (РЕЦИПРОКНОГО) ТА ДАВНЬОРИМСЬКОГО ІМПЕРСЬКОГО (РЕДИСТРИБУТИВНОГО) ПОДАТКОВОГО ПРАВА
Ключові слова:
давньогрецьке реципрокне право; давньоримське редистрибутивне право; давньогрецька людиноцентристська ментальність; давньоримська державоцентристська ментальність; пізньоантичний світоглядний переворот.Анотація
В статті обґрунтовується, що давньогрецьке реципрокне та давньоримське редистрибутивне (податкове) право є парадигмально протилежними феноменами. Між ними немає нічого спільного, окрім деяких зовнішніх формальних ознак. Давньогрецьке реципрокне право було правом громадян давньогрецьких полісів. Давньоримське редистрибутивне право стало правом Давньоримської імперії як субстанційної держави. Найфундаментальнішою серед причин парадигмальної відмінності між давньогрецьким реципрокним та давньоримським редистрибутивним правом став пізньоантичний ментальний зокрема та світоглядний в цілому переворот у давньоримському імперському соціумі та його праворозумінні у порівнянні з давньогрецькою полісною ментальністю та свідомістю. Внаслідок цього перевороту перервалась давньогрецька полісна та наступила давньоримська імперська їх традиція. Це стало однією із найфундаментальніших віх в еволюції людських соціумів, держав і права. Також в статті обґрунтовується, що панівне по наш час в умах більшості вчених уявлення про органічну єдність та пряму наступність еллінізму і романізму, про існування єдиної античної цивілізації не більше, ніж міф, методологічна помилка. Своїм корінням цей міф сягає глибокої давнини та є одночасно (проте в різний час в неоднакових пропорціях) як наслідком неймовірних складнощів процесів соціогенезу, політогенезу, стейтогенезу, антропогенезу, правогенезу та багатьох інших закономірних і випадкових еволюційних перемін, так і звичайних людських, в тім числі пізнавальних, помилок, а також до певної міри плодом глибоко продуманої, дуже точно вивіреної та майстерно здійсненої дезінформації. Цей міф ще настільки живучий, що сьогодні практично ще неможливо більш чи менш вірогідно спрогнозувати час його краху. З ним в силу цього доводиться рахуватися усім, хто прагне якомога адекватніше пізнати Античність, а через неї і сучасність.
Посилання
Хайдеггер М. Парменид / Мартин Хайдеггер; [пер. с нем. А. П. Шурбелева]. – СПб.: «Владимир Даль», 2009. – 383 с.
Фролов Э. Д. Рождение греческого полиса / Э. Д. Фролов. [2-е изд.]. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 266 с.
Snodgrass A. M. Archaeology and the Study of the Greek Polis //Rich, J. W., Wallace-Hadrill, A. W. (eds.) City and Country in the Ancient World. – London; New York: Routledge, 1991. – 306p.
Чернышев Б. С. Софисты / Б. С. Чернышев. – М.: Ранион, 1929. – 174 с.
Лосев А. Ф. История античной эстетики / А. Ф. Лосев. – М.: Искусство, 1969. – Т. 2: Софисты. Сократ. Платон. – 715 с.
Аристотель. Политика / Аристотель; [пер. с древнегреческого С. А. Жебелева, М. Л Гаспарова]. – М.: АСТ, 2010. – 400 c.
Жебелев С. А. Греческая политическая литература и «Политика» Аристотеля / С. А. Жебелев // Аристотель. Политика / Аристотель; [пер. с греч. С. А. Жебелева]. – СПб.: тип. М. А. Александрова, 1911. – С. 389–465.
Кечекьян С. Ф. Учение Аристотеля о государстве и праве / С. Ф. Кечекьян. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – 222 с.
Доватур С. И. «Политика» и «Политии» Аристотеля / С. И. Доватур. – М.-Л.: Наука, 1965. – 390 с.
Доватур А. И. «Политика» Аристотеля /А. И. Доватур // Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель; [общ. ред. А. И. Доватура, Ф. Х. Кессиди]. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 38–52.
Хайдеггер М. Гераклит / Мартин Хайдеггер, Евгений Финк; [пер. с нем. А. П. Шурбелева]. – СПб.: Владимир Даль, 2010. – 383 с.
Петрушевский Д. М. Общество и государство у Гомера: Опыт исторической характеристики / Д. М. Петрушевксий. – [изд. 3-е]. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. – 64 с.
Hansen M. H., Raaflaub К. (Eds.). Studies in the Ancient Greek Polis. – Stuttgart: F. Steiner. 1995.
Hansen M. H., Raaflaub K. (Eds.). More Studies in the Ancient Greek Polis. – Stuttgart: F. Steiner, 1996.
Murray О., Price S. (Eds.). The Greek City: from Homer to Alexander. – New York: Oxford University Press, 1990. – 369 p.
Nielsen Th. H. (Ed.). Even More Studies in the Ancient Greek Polis. – Stuttgart: F. Steiner, 2002. – 294 p.
Rhodes P. J. The Greek City States. A Source Book. Norman; – London, 1986. – 266 p.
Лебедев А. В. Протагор / А. В. Лебедев // Новая философская энциклопедия : в 4 т. / [ред. совет: Степин В. С., Гусейнов А. А., Семигин Г. Ю., Огурцов А. П. и др.]. – М.: Мысль, 2010. – Т 3: Н-С. – С. 374.
Штраус Л. Естественное право и история / Л.Штраус. – М.: Водолей Publishers, 2007. – C. 90, 87;
Woodruff P. Protagoras on the unseen. The evidence of Didymus // The sophistic movement. – Athens, 1984. – P.80–87.
Андреев Ю. В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации / Ю. В. Андреев. – СПб.: «Алетейя», 1998. – 400 с.
Лосев А. Ф. Платон. Аристотель / А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи. – М.: "Молодая гвардия", 1993. – 383 с.
Монтанеллі І. Історія греків / Індро Монтанеллі; [перекл. з італ. Ю. Педана]. – Львів: Літопис, 2010. – 336 c.
Видаль-Накэ П. Черный охотник. Формы мышления и формы общества в греческом мире / Пьер Видаль-Накэ; [вступ. ст. Г. М. Бонгард-Левина; предисл. Ю. Н. Литвиненко]. – М.: Ладомир, 2001. – 421 c.
Дибвойз Н. К. Политическая история Парфии / Н. К. Дибвойз; [пер. с англ., науч. ред. и библиогр. приложение В. П. Никонорова]. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. – 831 c.
Фролов Э. Д. Огни Диоскуров. Античные теории переустройства общества и государства / Э. Д. Фролов. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1984. – 192 c.
Шапталов Б.Н. Феномен государственного лидерства: экспансия в мировой истории / Б.Н.Шапталов. – М.: Крафт+, 2008. – 652c.
Walser A. V. Bauern und Zinsnehmer. Politik, Recht und Wirtschaft im frühhellenistischen Ephesos. – München: Beck, 2008. – 387 s.
Anne-Marie Buttin. La Grece Classique. – Les Belles Lettres, 2000. – 271 p.
Масленников А. А. Эллинская хора на краю Ойкумены. Сельская территория европейского Боспора в античную эпоху / А. А. Масленников. – М.: Индрик, 1998. – 299 с.
Литургия // Словарь Античности / сост. Й.Ирмшер, Р.Ионе. – М.: Прогресс, 1992. – С. 320.
Кембриджская история Древнего мира / [под ред. Дж. Бордмэна и Н.-Дж.- Л. Хэммонда]; пер. с англ., подгот. текста, предисл., примеч. А. В. Зайкова. – М.: Научно-издательский центр "Ладомир", 2011. – Т. 4: Персия, Греция и Западное Средиземноморье ок. 525-479 гг. до н.э.
Ханиотис А. Война в эллинистическом мире: Социальная и культурная история : [монография] / А. Ханиотис; [пер. с англ. А. В. Махлаюка; науч. ред. О. Л. Габелко. – СПб.: Нестор-История, 2013. – 430 c.
Maier F. G. Griechische Mauerbauinschriften. – Zweiter Teil. Untersuchungen. – Heidelberg: Quelle und Meyer, 1961.
Migeotte L. Les souscriptions publiques dans les cites grecques. – Quebec; Geneva: Les Editions du Sphinx, 1992. – 410 p.
Сивкина Н. Ю. Последний конфликт в независимой Греции : Союзническая война 220- 217 гг. до н.э. / Н. Ю. Сивкина. – СПб.: Гуманитарная Академия, 2007. – 384 c.
Habicht Chr. Studien zur Geschichte Athens in Hellenistischer Zeit. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1982. – 215 s.
Нич К. В. История Римской республики; Курс лекций / Карл Вильгельм Нич; [пер. с нем. Г. Турэ; под ред. и с предисл. Д. П. Кончаловского]. – М.: типо-лит. Рус. т-ва печ. и изд. дела, 1908. – 530 c.
Гребенюк А. В. Цивилизации античного мира и средневековой Европы. Методологический очерки : в 3 вып. / А. В. Гребенюк. – М.: ТГУ, 1997. – Вып. 3: Античная цивилизация. – 295 с.
Дементьева В. В. Структуры чрезвычайной власти ранней Римской республики (V-III вв. до н.э.) : автореферат дис. ... д-ра ист. наук: спец. : 07.00.03 «Всеобщая история (соответствующего периода)» / В. В. Дементьева. – М., 2001. – 42 с.
Abbot F. F. A history and description of Roman political institutions. – 3 ed. – New York: Biblo and Tannen, 1963. – 451 p.
Азаревич Д. И. Патриции и плебеи в Риме: Историко-юридическое исследование : в 2 т. / Д. И. Азаревич. – СПб.: т-ва «Обществ. Польза», 1875. – 363 с.; 199 с.
Немировский А. И. История раннего Рима и Италии: Возникновение классового общества и государства / А. И. Немировский. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1962. – 299 с.
Сморчков А. М. Религия и власть в Римской Республике: магистраты, жрецы, храмы / А. М. Сморчков. – М.: Российский государственный гуманитарный университет, 2012. – 607 с.
Нок А. Д. Обращение. Старое и новое в религии от Александра Великого до Блаженного Августина / Артур Дарби Нок; [пер. с англ. и науч. ред. А. Д. Пантелеева]. – СПб.: Гуманитарная академия, 2011. – 352 c.
Дитвульф Б. «Итак, отдавайте кесарево кесарю». Налоги в Римской империи /Баатц Дитвульф //Все начиналось с десятины: этот многоликий налоговый мир / Общ. ред. и вступ. ст. Б. Е. Ланина : [пер. с нем. Л. А. Козлова и В. С. Мухина]. – М.: Прогресс, 1992. – 408 c. 47. Князький И. О. Император Диоклетиан и закат античного мира : [монография] / И. О. Князький. – СПб.: Алетейя, 2010. – 143 c.
Покровский И. А. История римского права / И. А. Покровский. – [3-е изд., испр. и доп.]. – Петроград: изд. юрид. кн. скл. «Право», 1917. – 430 c.
Уильямс С. Диоклетиан: реставратор Римской империи / Стивен Уильямс; [пер. с англ. И. И. Хазановой]. – СПб.; М.: Евразия; Клио, 2014. – 368 c.
Джонс А. Х. М. Гибель античного мира / Арнольд Хью Мартин Джонс; [науч. ред. С. Г. Горяйнов пер. с англ. Т. В. Горяйнова]. – Ростов н/Д,: Феникс, 1997. – 756 с.
