СОЦІОЛОГІЯ ТА ЮРИСПРУДЕНЦІЯ

Анотація

В опублікованій у 1906 році статті йдеться про якісну різницю між законом і працею, яка стосується цього закону, оскільки остання належить до науки, а наука не входить до змісту закону. В цілому ж Є. Ерліхом піднімається питання про співвідношення юридичної науки й правової норми. Ерліх пояснює суперечність між чітким правовим правилом і правилом, що панує в реальному житті, зокрема, на прикладі із сімейного права, характерного для Буковини, проте такого, що суперечить загальному австрійському ЦК (про відносини батьків і дитини, яка проживає разом із ними і водночас десь працює). Суть справи, за Є. Ерліхом, в тому, що право постає тут перед нами у подвійній функції – як організаційна форма, і як норма для вирішення, тобто норма, згідно з якою ухвалюються судові рішення. Провідна ідея розрізнення ґрунтується на тезі, що передумовою будь-якого вирішення є зіткнення інтересів, боротьба; і панівні в реальному житті відносини рідко коли виходять з боротьби у такому ж вигляді, у якому вони в цю боротьбу вступили. Тому поряд із організаційними нормами, які виникають в мирному співіснуванні людей, мають існувати норми для вирішення, які отримують своє значення у разі виникнення конфліктів, причому перші норми є частиною останніх. В цілому Ерліх констатує, що юриспруденція ж передусім є практичною дисципліною. Вона навчає практичному застосуванню права, тоді як розвиток юриспруденції у правову науку, її перехід із практичної дисципліни у галузь соціології повністю відповідає процесу в інших наукових сферах, і є таким, що з кожним днем знаходить дедалі більше розуміння.