ФАКТИ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА. ІНАВГУРАЦІЙНА РЕКТОРСЬКА ПРОМОВА, ВИГОЛОШЕНА 2 ГРУДНЯ 1906 Р. ЗВІТ ПРО 1906/1907 НАВЧАЛЬНИЙ РІК, ЗРОБЛЕНИЙ 9-го ГРУДНЯ 1907 РОКУ РЕКТОРОМ, ЯКИЙ ПЕРЕДАЄ СВОЮ ПОСАДУ, ПРОФ. ДР. ЄВГЕНОМ ЕРЛІХОМ
Ключові слова:
правові відносини; факти права; звичаєве право; норми для вирішення; узус; володіння; волевиявлення.Анотація
В роботі, опублікованій в містах Лейпциг і Відень в 1907 році, йдеться про історико- і порівняльно-правову дилему, а саме про два взаємопов’язані запитання: «Що ж це таке, що перетворює життєві відносини у відносини правові, або навпаки, не надає їм такого статусу?» і «Як фактичні відносини стають правами і правовими відносинами?». Основна її частина поділяється на два блоки: позитивний і критичний. До першого належить класифікація фактів права, а до другого – конструктивна критика традиційної теорії звичаєвого права. Фактично ця праця стала основою для розділу V. Grundlegung der Soziologie des Rechts [Закладення основ соціології права] (1913), в якій вказана дилема формулюється наступним чином: «Які фактичні установи стають в процесі історичного розвитку правовідносин, і завдяки яким суспільним процесам вони (фактичні установи) стають ними (правовими відносинами)?». У позитивному блоці Є. Ерліх ретельно, оригінально і ґрунтовно аналізує ті ж самі факти, що і 7 років пізніше, а саме: узус, панування, володіння, волевиявлення, зокрема і питання спадкового права. Особливо цікаво викладено питання про «дії, які люди вчиняють для досягнення правових результатів», наприклад поняття «німої торгівлі» тощо. В критичному блоці Є. Ерліх не тільки критикує традиційну теорію звичаєвого права, але й пропонує свою власну. Так, наприклад, він розрізняє поняття звичаю, яке склалося в так званому загальному праві ХVII і XVIII століть, з одного боку, і своє власне соціологічне розуміння звичаю. Критика традиційного поняття спрямована на змішування відмінних між собою речей: з одного боку, суспільних інституцій, а з іншого, – виведених із них норм для вирішення. Автор пропонує оригінальну теорію як норм для вирішення, так і звичаю. В останньому випадку йдеться про елемент власне суспільного звичаєвого права. Інавгураційна ректорська промова доповнюється звітом Є. Ерліха про 1906/1907 навчальний рік в Чернівецькому університеті, в якому наводяться, серед іншого, цікаві статистичні дані (наприклад, про національний чи конфесійний склад студентів тощо).
