СОЦІОВІТАЛЬНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ: ОБГРУНТУВАННЯ ЄВГЕНОМ ЕРЛІХОМ СОЦІОМПІРИЧНОГО ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО ПОРЯДКУ

Анотація

Сутність правового порядку з позицій соціоемпіричної моделі його пізнання полягає в тому, що правовий порядок є міцним фундаментом нормальної життєдіяльності всього суспільства. Він відображає найважливішу ціннісну установку – формування ефективного, адекватного дійсним суспільним процесам способу організації соціального життя. За результатами проведеного дослідження констатовано, що правовий порядок евентуальний по відношенню до соціального життя. Як право потрібно вивчати, передусім, у соціальних проявах, тобто його необхідно досліджувати соціально-науково, так і правовий порядок слід визначати як стан масово-стихійної соціальної діяльності індивідів. Зазначено, що правовий порядок як якісний стан урегульованості суспільних відносин у заданих правом параметрах відображає вплив соціальних факторів на формування або зміну системи правових норм і зворотний вплив цієї системи на задоволення соціальних потреб людей. У соціовітальна детермінація правового порядку актуалізує реальний, зумовлений соціальними запитами стан правової дійсності, в усій її багатогранності та неповторності. Зміна правового порядку – дзеркальне відображення фактичної динаміки соціальних відносин. Природа правового порядку синергетична, він постійно змінюється відповідно до змін у суспільному житті. Актуалізація такої атрибутивності дозволяє враховувати нелінійність соціально-правового розвитку, полісистемний характер взаємодії випадкових і закономірних факторів, релевантність правової визначеності модифікаціям соціального середовища, а також можливості й подальші перспективи розвитку вже заданого правового порядку. Без визначення фактичної ефективності неможливе вимірювання соціальної ефективності функцій правопорядку. Правопорядок є тією вершиною в еволюціонуванні суспільства, коли фактичні результати функціонування права тотожні поставленим перед правом цілям, а саме його соціальному призначенню.