АТРИБУТИВНІ ОСНОВИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ ТА ДИСКРЕЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ СУДДІ ЯК ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2021-5.05Ключові слова:
суддівська діяльність, інтерпретація права, дискреція, фактичні обставини справи, норма права, правова аргументація, правова комунікація, правова свідомістьАнотація
У статті аргументується підхід, згідно з яким інтерпретаційна та дискреційна активність судді під час його професійної діяльності є необхідним засобом, за допомогою якого зміст абстрактних, відносно визначених правових норм конкретизується, і вони стають застосовними при вирішенні окремих спірних ситуацій. Суддя моделює пошук оптимального рішення щодо конкретної юридичної ситуації. Узгодження унікальності судової справи та формальності законодавчих приписів, які вирішують при вирішенні цієї справи неможливе без інтерпретаційної та дискреційної активності. Однією з особливостей динаміки інтерпретаційної та дискреційної активності судді є його інтелектуально-творчий характер; не допустимі механічна трансформація норм права в індивідуальні акти та «шаблонне» використання попередніх судових рішень. Інтерпретаційна та дискреційна активність судді поєднує в собі раціонально-технічний та екзистенційно-смисловий рівні, зумовлює необхідність високого рівня особистісної й професійної зрілості в судді. Суддівська інтерпретація та дискреція – експлікація гносеологічних, орієнтаційних, інтелектуальних та творчих операцій, важливий засіб духовної самореалізації судді, що передбачає не тільки техніко-юридичне, логічне пристосування конкретної ситуації до наявних нормативних актів чи навпаки, але й визначення ним свого правового місця в загальній структурі процесуальних відносин, усвідомлення характеру своєї відповідальності перед суспільством. Суддівський розсуд зводиться не лише до гносеологічного механізму практичного застосування готових мислеформ юридичних норм і принципів права, а й творення потенціалу світоглядних цінностей у формі особистих переконань, досвіду, підсвідомих проекцій судді. Суддівська пізнавальна діяльність зводиться не лише до застосування норм права, а й творення світоглядних цінностей у формі особистих переконань, досвіду, підсвідомих проекцій судді. Проблема тлумачення не зводиться до суто технічної майстерності оперування законодавчими приписами, в ній важливим моментом є «кут зору» на дійсність, що виробляється на основі професійного досвіду й стійко закріплюється у правосвідомості.
Посилання
Bihun V. S. Filosofiia pravosuddia: ideia ta zdiisnennia : monohrafiia. Kyiv, 2011. 303 s.
Hadamer H.-H. Pro istynnist slova. Hermenevtyka i poetyka: vybrani tvory / per. z nim. Kyiv : Yunivers, 2001. S. 28–50.
Huralenko N. A. Suddivske pravopiznannia: prakseolohichnyi vymir : monohrafiia. Chernivtsi : Tekhnodruk, 2013. 352 s.
Denysenko L., Syroid O., Fadieieva I., Shapovalova O. Buty suddeiu. Kyiv, 2015. 216 s.
Pravosuddia : filosofske ta teoretychne osmyslennia : kolektyvna monohrafiia / vidp. red. V. S. Bihun. Kyiv : Referat, 2009. 316 s.
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München und Leipzig : Duncker & Humblot, 1913. 409 s.
Kaufmann A. Ontologishe Struktur des Rechts. Rechtsphilosophie im Wandel. Frankfurt am Maine : Stationeneines Weges, 1972. R. 104–134.
Kaufmann A. Preliminary Remarks on a Legal Logic and Ontology of Relations. Law, Interpretation and Reality. Dordrecht, 1990. P. 104–123.
Ricoeur R. Appropriation. Hermeneutics and the human sciences: Essays on Language. Action and Interpretation. Cambridge : Cambridge University Press, 1981. Р. 182–196.
Airey v. Ireland : rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 09.10.1979. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_332#Text