ОЦІНОЧНО-РЕГУЛЯТИВНИЙ ЗМІСТ ПРИНЦИПУ РОЗУМНОСТІ ДЕЛІКТНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2020-4.07Ключові слова:
принцип розумності деліктної відповідальності, потерпілий, деліквент, правопорушення, шкодаАнотація
В багатьох випадках правозастосування розумність сьогодні виступає чи не єдиним регулятором взаємовідносин. Вона пронизує та обумовлює дію по суті всіх цивільно-правових інститутів, а отже, у розвинутому демократичному суспільстві саме принцип розумності набуває ознак загально-правового принципу, оскільки більшість рішень у такому суспільстві приймаються на основі консенсусу, взаєморозуміння. Попри наведену актуальність та практичну затребуваність, розумність як правова категорія (правовий принцип), а особливо у контексті її застосування до відносин деліктної відповідальності, раніше не була самостійним предметом теоретико-юридичного дослідження. Причиною цього швидше за все стала оманлива очевидність розумності. Тому, внаслідок відсутності легального визначення розумності, дослідження цього правового явища здійснюється в рамках правової доктрини та правозастосовної діяльності. Стосовно ж встановлення змісту категорії розумності, визначення конкретних критеріїв застосування принципу розумності, то варто зауважити, що дана проблема є чи не найдискусійнішим питанням сучасного цивільного права. Метою наукового дослідження було з’ясування нормативного та оціночного змісту принципу розумності деліктної відповідальності в цивільному праві. В статті охарактеризовано принцип розумності деліктної відповідальності в оціночно-регулятивному змістовному спрямуванні як засіб досягнення гнучкості цивільно-правового регулювання через збалансоване відношення власних дій з цілями цивільно-правових моделей поведінки, правами, свободами і законними інтересами інших осіб, а також суспільства та держави. Також за результатами проведеного дослідження констатовано, що принцип розумності деліктної відповідальності в цивільному праві може бути застосований виключно з метою оцінки мір деліктної відповідальності за вчинене деліквентом цивільне правопорушення. Застосування принципу деліктної відповідальності в цивільному праві для оцінки самої поведінки деліквента, яка є протиправною, по суті неможливе, оскільки протиправну поведінку, що суперечить закону за будь-яких умов не можна визнати розумною.
Посилання
Бакалінська О. Особливості застосування понять добросовісності, розумності та справедливості в цивільному праві. Юридична Україна. 2012. № 9. С. 41–46.
Борисова В.І. Проблеми визначення принципів цивільного права / Сучасні проблеми цивільного права та процесу : навч. посіб. / С. О. Сліпченко, О. В. Синєгубов, В. А. Кройтор та ін.; за ред. Ю. М. Жорнокуя та Л. В. Красицької. Харків : Право, 2017. 808 с.
Калєніченко, Л. Підстави виключення юридичної відповідальності: поняття, ознаки. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2017. № 3 (Iunie). С. 14–17. URL: http://univd.edu.ua/science-issue/issue/1564
Карнаух Б.П. Вина в римському приватному праві. Теорія і практика правознавства. 2012. Вип. 1 (2). URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/62352/57907
Ляшевська Л.І. Підстави та умови виникнення відповідальності за заподіяння шкоди, завданої особою у разі здійснення самозахисту. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Право. 2014. Вип. 17. С. 235–240.
Похиленко І.С. Категорії справедливості, добросовісності та розумності у господарському судочинстві. Часопис Київського університету права. 2013. № 4. С. 187–190.
Тобота Ю.А. «Розумність» – фундаментальна категорія цивільного права України. Проблеми законності. Харків, 2008. Вип. 93. С. 51–56.
Тобота Ю.А. Разумность – интеллектуальный момент дееспособности физического лица. Від громадянського суспільства – до правової держави : тези VIІ Міжнародної наукової Internet-конференції студентів та молодих вчених. 27. 04. 2012. Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. С. 514–516.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. Ст. ст. 652, 1043. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/