АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС КОНСУЛЬТАТИВНО-ДОРАДЧИХ ОРГАНІВ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

Інститут Президента є невід’ємною складовою, яка органічно доповнює існуючу систему органів публічної влади в Україні. Історичні передумови, які сприяли його становленню в нашій державі сягають своїм корінням у часи Київської Русі, козаччини та періоду формування національної ідентичності кінця XIX початку XX століття. В радянський період, окрім пануючої тоді комуністичної партії, над якою повністю домінувало Політбюро, посада Генерального Секретаря ЦК КПРС мала визначальне значення. В період розбудови незалежної держави необхідність формування нової системи органів влади було одним із ключових завдань які стояли перед тодішнім керівництвом держави та правничою спільнотою. Зрештою, та модель яка існує у XXI столітті, зі своїми сильними та слабкими сторонами, функціонує з притаманній їй долею централізації та впливу на інші гілки влади. Однак, не дивлячись на це, розпочата рф війна з Україною продемонструвала одну важливу сторону такої системи: сильний Президент має можливість, виходячи зі свого адміністративно-правового статусу, отримати доступ до здійснення централізованого управління країною яка знаходиться у стані війни. Не дивлячись на існуючі сьогодні дискусії, які точаться як серед представників юридичної науки так й серед громадськості, важко уявити ефективну реалізацію главою держави своїх повноважень без діяльності відповідних консультативно-дорадчих органів. Останні, володіючи власним адміністративно-правовим статусом, дозволяють реалізовувати відповідні повноваження Президенту України, перелік яких чітко визначено в Основному Законі. Цим самим простежується окрема можливість щодо утворення окремої підсистеми таких органів, які здійснюють свою діяльність для забезпечення ефективної реалізації його адміністративно-правового статусу. У порівнянні із можливістю утворювати такі консультативно-дорадчі органи при органах публічної влади, глава держави наділений правом їх утворення не на рівні окремо визначеного підзаконного акту, а на рівні Конституції України, що підсилює значення діяльності таких органів та акцентує увагу на особливості правового статусу Президента України. Разом із цим, на сьогоднішній день, не дивлячись на ті наукові дослідження щодо особливостей адміністративно-правового статусу консультативно-дорадчих органів при органах публічної влади, не має єдиного нормативно-правового акту яким би визначались особливості утворення таких органів, в тому числі, главою української держави. Прослідковується необхідність у здійсненні класифікації таких органів, порядку їх утворення та функціонування шляхом прийняття окремого нормативно-правового акту «Про консультативно-дорадчі органи в Україні».