РОЛЬ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ (ГУДВІЛУ) У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2022-6.07Ключові слова:
міжнародна організація, гудвіл, ділова репутація, нематеріальний актив, міжнародний бізнес, міжнародні економічні відносини, міжурядові організації, світова економіка.Анотація
У сучасних ринкових умовах правова та ринкова значимість міжнародних організацій часто не співпадає. Величина ділової репутації (гудвіла) набуває все більшої ваги на світовому ринку в будь-якій сфері. Оскільки кожна міжнародна організація створюється з конкретною метою та цілями, а її члени та працівники створюють саме враження про організацію та відповідають за якість наданих послуг, чи можливість їх надання. У зв’язку з цим справедлива оцінка міжнародної організації у світі стає особливо актуальною. Необхідність справедливої оцінки внутрішньо створеного гудвілу проявляється у двох аспектах: з метою визначення подальшої долі тієї чи іншої країни, що тягне за собою, як наслідок продовження співпраці між країнами та її представниками; для самого управління організацією та ефективного результату її діяння. Все частіше ми можемо побачити, що у відносинах міжнародних фінансових організацій та держав-членів виникають ситуації, коли економічні чи політичні переваги членства держави в таких організаціях, як наприклад МВФ та Групі Світового Банку перекреслюються мінусами жорсткого курсу, який міжнародні організації проводять із забезпечення досягнення цілей, визначених їх установчими актами, а їх стратегія співпраці з державою-членом все більше нагадує втручання у внутрішні справи та іноді починає суперечити національним інтересам держави щодо реалізації національної стратегії її економічного розвитку. В даному випадку репутація дій працівників чітко впливає на економічну подальшу долю держав які звернулися наприклад для отримання кредиту від МВФ. Створення позитивного відгуку про міжнародну організацію, фірму чи корпорацію може підвищити рівень довіри до неї, її престиж та авторитетність, а також мобілізувати невикористаний потенціал та ресурсні можливості, долаючи «ефект відчуження» та стверджуючи всі її переваги. Для великих міжнародних організацій за підтримки іміджу особливо важлива робота зі ЗМІ, оскільки великий масштаб операцій потребує досить широкої популярності, досяжної насамперед за допомогою мас-медіа. Представники міжнародних організацій повинні прагнути до формування позитивного іміджу. Однак небагато керівників справді займаються роботою, необхідною для побудови іміджу та закладення фундаменту бездоганної ділової репутації. Наявність чіткої стійкості розвитку міжнародних організацій дасть можливість зберігати позитивні тенденції змін за умов нестійкості довкілля, загострення конкуренції та невизначеності ситуації.
Посилання
Сушик І. В., Сушик О. Г., Мартинюк Я. М., Вісин В. В. Етика бізнесу : навч. посіб. Луцьк : РВВ Луцький НТУ, 2019. 268 c.
Хортюк О. В. Міжнародно-правове регулювання ділової репутації юридичної особи. Міжнародні читання присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського: матеріали Міжнародної конференції (м. Одеса, 22–23 жовтня 2010 р.). Одеса : Фенікс, 2010. С. 304–305.
Бородін В. А. Цілі розвитку на третє тисячоліття: роль Світового банку. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2016. Вип. 49. Ч. ІІ. С. 178–179.
Радіонов О. В. Ділова репутація підприємства: формування, діагностика, розвиток. Луганськ : Ноулідж, 2009. 408 с.
Кравченко Т. С. Ділова репутація суб’єктів господарювання та об’єкти інтелектуальної власності: співвідношення і зв’язок. Одеські юридичні читання : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 21–22 жовтня 2018 р.). Одеса : Гельветика, 2018. С. 51–53.
Маркелова Є. А., Ніконець О. Є. Роль міжнародних валютно-кредитних та фінансових організацій у сучасній економіці. Концепт. 2016. Т. 11. С. 86–90.
Воронкова А. Е., Єрохіна Л. В., Рябенко Л. І. Міжнародні економічні організації : навч. посібник. Київ : ВД «Професіонал», 2006. 352 с. 8. Davies G., Chun R., DaSilva R.V., Roper S. Corporate Reputation and Competitiveness. London and New York : Routledge, 2003. P. 99–135.