СУДОВА СИСТЕМА ТА СОЦІАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ США ТА УКРАЇНИ

Анотація

З розвитком засобів комунікації судам важливо розуміти, як традиційні та нові медіа можуть використовуватися, а іноді й зловживати ними для ефективної комунікації з громадськістю. Суть права та процесів, що відбуваються у праві і в навколишній дійсності, можна аналізувати з багатьох точок зору і під багатьма кутами зору. Одним з них є комунікативний підхід, елементи якого можна розгледіти як на рівні створення, так і на рівні застосування права. У широкому розумінні його слід розглядати як сукупність інтенціональних процесів, за допомогою яких інформація про факти та зміст правових норм передається та обробляється між учасниками процесу прийняття правових рішень. При цьому процеси прийняття рішень включають різні моделі комунікації – як прості (односторонні – монолог або зворотний зв’язок – діалог), так і складні (дискурс). Соціальні медіа відіграють важливу роль у судовій комунікації та пропонують багато переваг, зокрема можливість допомогти. Правова комунікація загалом, та комунікація громадянського суспільства й судової влади зокрема є багатоаспектною, інтегративною категорією, яка охоплює політичні, соціальні, правові, психологічні, етичні, культурні складники. Соціальні медіа дозволяють судам контролювати наратив. Замість того, щоб покладатися виключно на інформаційні організації, суди можуть повідомляти про оновлення в реальному часі, ділитися неупередженими фактами. Подібним чином присутність у соціальних мережах дозволяє суду відстежувати події, теми та розмови, які можуть призвести до дезінформації. Це також надає можливість суду боротися з неправдивою інформацією стосовно діяльності. Судові комунікатори можуть використовувати платформи соціальних мереж для спілкування, взаємодії з громадськістю та зміцнення свого авторитету.