ВЗАЄМОДІЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті досліджені рівні взаємодії судової влади та громадськості. Сформовано підхід до оцінки комунікаційних процесів судової влади та громадськості, які лежать в основі їхньої взаємодії, з точки зору варіантів подачі, обміну інформацією та ступеня інтерактивності такої комунікації, а також визначено суб’єктивні та об’єктивні чинники, які впливають на її ефективність. Окреслено атрибутивні характеристики учасників комунікаційних процесів судової влади та громадськості, які дозволять досягти позитивних результатів такої взаємодії. Проаналізовані питання ступеня транспарентності судової влади, рівня правової культури судової влади, правової активності громадськості. Встановлено, що змістом взаємин судової влади та громадськості є комплекс зв’язків, взаємних юридичних прав та обов’язків, які формуються в процесі їхньої взаємодії та на найвищому етапі свого еволюційного розвитку набувають нормативно закріплених форм. Наведено класифікацію рівнів взаємодії судової влади та громадськості з огляду на зміст їхніх взаємин та сутність комунікаційних процесів, які покладено в їх основу, яка включає у себе: рівень комунікативної взаємодії, який може здійснюватися у формах інформування, консультування та врахування думки; рівень інтеграційної взаємодії, який включає у себе партнерство та делегування повноважень; рівень інституційної взаємодії, який включає у себе громадський контроль. Визначено, що комунікація у взаєминах судової влади та громадськості – це процеси передачі, обміну інформацією між судовою владою та громадськістю, який є складником суспільного процесу, що забезпечує реалізацією права громадськості на участь в управлінні державними справами, в ході якого здійснюються розподіл ролей та координація зусиль для вирішення спільних проблем. Наголошено на тому, що для побудови якісної комунікації та уникнення непорозумінь у ході взаємодії судової влади та громадськості її учасники повинні володіти відповідними атрибутивними ментальними характеристиками: для судової влади – високий рівень її транспарентності, а для громадськості – високий рівень її правової культури та правової активності.